- Рішення суду про усиновлення
- Розгляд судом справ про усиновлення
- Судове рішення у справах про усиновлення
- Що враховує суд при прийнятті рішення про усиновлення
- Задоволення заяви на усиновлення
- Що перевіряє суд перед ухваленням рішення
- Скільки дітей може усиновити особа
- Усиновлення повнолітньої особи
- Сімейний адвокат у справах щодо рішення суду про усиновлення
Рішення суду про усиновлення
На нашому сайті advokat-skriabin.com Ви можете ознайомитись з темою: “Рішення суду про усиновлення” та у разі виникнення запитань звернутись за юридичною консультацією до наших сімейних юристів та адвокатів, які нададуть Вам юридичні послуги по сімейним справам.
Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:
- стан здоров’я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
- мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
- мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
- взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
- особу дитини та стан її здоров’я;
- ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини супостановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Розгляд судом справ про усиновлення
Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.
Суд, постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров’я, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Після закінчення судового розгляду суди негайно ухвалюють рішення (ч. 1 ст. 25 г ЦПК). Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв’язку з цим суди повинні неухильне додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі»).
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2 ст. 263 ЦПК України). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми права).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 5 ст. 263 ЦПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 314 ЦПК за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення.
Судове рішення у справах про усиновлення
Судове рішення у справах про усиновлення є актом правосуддя, який ухвалений судом у результаті встановлення в судовому процесі законних підстав усиновлення, що містить підтвердження наявності або відсутності факту усиновлення, спрямований на охорону законного інтересу та має наслідком виникнення, зміну та припинення процесуальних та матеріальних відносин між усиновлювачем, особою, яка усиновлюється, та родичами, як з боку усиновлювача, так і з боку особи, яка усиновлюється.
Судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. 263 ЦПК) та відповідати вимогам, що ставляться до кожного судового рішення як акта правосуддя (статті 259, 264, 265 ЦПК).
Відповідно до ч. 4 ст. 313 ЦПК законним судовим рішенням у справах про усиновлення є таке рішення, яким встановлено законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи.
Що враховує суд при прийнятті рішення про усиновлення
Стаття 264 ЦПК визначає коло питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, однак більш детальну увагу суду при розгляді та вирішенні справи слід приділити обставинам, що мають істотне значення. Врахування таких обставин обумовлює законні підстави здійснення усиновлення.
Зокрема, при ухваленні рішення про усиновлення дитини, суд повинен врахувати:
- стан здоров’я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
- мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
- мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
- взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
- особу дитини та стан її здоров’я;
- ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
Стаття 10 Європейської конвенції про усиновлення дітей також наголошує, що компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише після належного попереднього встановлення обставин стосовно усиновлювача, дитини та її сім’ї.
Встановлення обставин у належному обсязі в кожній справі стосується настільки, наскільки це є можливим, та inter alia, таких питань:
- особистості, стану здоров’я та соціального середовища усиновлювача, подробиць про його домівку та умови проживання, його здатності виховувати дитину;
- причин, з яких усиновлювач бажає усиновити дитину;
- причин, через які другий з подружжя не приєднується до заяви, коли лише один з подружжя звертається із заявою про усиновлення;
- взаємної сумісності дитини й усиновлювача, а також тривалості часу, протягом якого дитина перебувала під його опікою; е) особистості, стану здоров’я й соціального середовища дитини, а також з урахуванням встановлених законом обмежень її сімейного походження та її цивільного стану;
- етнічного, релігійного та культурного походження усиновлювача й дитини. Таке встановлення обставин повинно бути доручено особі чи установі, які визначено із цією метою законом або компетентним органом.
Задоволення заяви на усиновлення
Ухвалюючи рішення згідно зі ст. 314 ЦПК та ст. 224 СК, суд повинен обґрунтувати задоволення чи відхилення заяви про усиновлення.
У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками) (ч. 2 ст. 314 ЦПК). Відповідно до абз. 1 п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» у разі задоволення заяви про усиновлення в резолютивній частині рішення необхідно навести відомості про заявника (заявників), повністю зазначивши його прізвище, ім’я, по батькові, день, місяць і рік народження, а також про його громадянство.
За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками відповідно до статей 229-231 СК (ч. З ст. 314 ЦПК). При цьому слід мати на увазі, що зміни вносяться не до свідоцтва, а до актового запису про народження дитини.
Стаття 3 Європейської конвенції про усиновлення дітей усиновлення визнає дійсним лише за умови, що його здійснено рішенням суду або адміністративного органу (далі – компетентний орган). Компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини. У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами (ст. 4 Європейської конвенції про усиновлення дітей).
Предметом судової діяльності, крім обставин, визначених ч. 1 коментованої статті, є також перевірка підстав проведення усиновлення, відповідність такого усиновлення інтересам як кандидата в усиновлювачі, так і усиновлюваної особи для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Що перевіряє суд перед ухваленням рішення
Розглядаючи заяву по суті, суд у кожному конкретному випадку зобов’язаний перевірити наявність в усиновлювача переважного права перед іншими на усиновлення (ст. 213 СК):
- наявність згоди батьків на усиновлення дитини (якщо вона необхідна) (ст. 217 СК);
- наявність згоди дитини на усиновлення (ст. 218 СК);
- наявність згоди другого з подружжя, якщо він не є усиновлювачем дитини (ст. 220 СК);
- у випадках встановлених законом, наявність згоди опікуна, піклувальника, органу опіки та піклування, закладу охорони здоров’я або навчального закладу на усиновлення дитини (статті 221,222 СК);
- відповідність встановленим вимогам висновку органу опіки та піклування про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини (абз. 1 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавленню та поновлення батьківських прав»).
Кожна із зазначених підстав є важливою, оскільки значення рішення суду полягає в тому, що саме після набрання ним законної сили настають правові наслідки усиновлення. При цьому, як зазначено у Зауваженнях загального порядку № 14 Комітету з прав дитини є визначення того, яке рішення буде прийнято в найкращих інтересах дитини, має починатись з оцінки конкретних обставин, які роблять дитину унікальною.
Це означає, що деякі елементи будуть братися до уваги судом, а інші не будуть, а також це впливає на те, яким чином вони будуть зважені один щодо одного. Застосування принципу найкращих інтересів дитини при прийнятті рішень судом означає оцінку безпеки дитини у поточному часі, а також застосування засад «обережності», що вимагає оцінки можливих ризиків та шкоди для дитини н майбутньому. Вивчення безпеки дитини в цьому аспекті означає забезпечення її права на захист від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, сексуальних домагань, залякування, що принижує гідність, а також захист від сексуальної, економічної та іншої експлуатації, наркотиків, збройних конфліктів тощо.
При дотриманні всіх перелічених умов усиновлення, встановлених законом, а також за умови, що суд прийде до переконання того, що усиновлення відповідає інтересам дитини. Якщо особа, яка бажає усиновити дитину, здатна виховати її та забезпечити їй стабільні та гармонійні умови для життя, він постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
З огляду на зазначене, одним з основних засобів втілення найкращих інтересів дитини при розгляді справ про усиновлення є дискреційні повноваження суду. Така дискреція полягає в тому, що суд при дослідженні та оцінці доказів, встановленні юридичних фактів, застосуванні норм права до конкретних правовідносин та їх суб’єктів розглядає можливі варіанти розвитку відносин між усиновлювачем та усиновлюваною дитиною. Оцінка та визначення найкращих інтересів дитини полягає у забезпеченні повного та ефективного здійснення прав, визнаних у Конвенції та в її Факультативних протоколах, а також цілісний розвиток дитини, її виховання в сімейному середовищі.
Скільки дітей може усиновити особа
Стаття 13 Європейської конвенції про усиновлення дітей визначає, що число дітей, які можуть бути усиновлені одним усиновлювачем, не обмежується законом. Особі, яка має дитину або може її мати, не може бути на цій підставі заборонено законом усиновлювати дитину.
Частина 3 коментованої статті також зауважує, що суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.
Усиновлення повнолітньої особи
У зв’язку із включенням у СК правових норм про усиновлення повнолітньої особи необхідно брати до уваги, що така особа може бути усиновлена лише у виняткових випадках, зокрема якщо вона є сиротою або була позбавлена батьківського піклування до досягнення повноліття.
Враховуючи винятковий характер права на усиновлення повнолітньої особи, суди мають установлювати при розгляді справ цієї категорії, крім визначених у ч. 1 коментованої статті обставин, що мають істотне значення, додаткові обставини, зокрема необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв’язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо).
При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв’язку (можливо, вже наявного фактично). Слід також з’ясовувати наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно зважати, виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями (п. З постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).
У кожному конкретному випадку суд при розв’язання питання про усиновлення повнолітньої особи може врахувати й інші обставини.
Сімейний адвокат у справах щодо рішення суду про усиновлення
Для ефективного вирішення справи щодо рішення суду про усиновлення слід звернутися до професійних сімейних адвокатів.
Адвокат по сімейним справам:
- надасть юридичну консультацію по сімейним справам;
- допоможе визначити оптимальний варіант рішення сімейної справи;
- підготує всі необхідні документи;
- супроводить протягом усього судового процесу.
Наші сімейні адвокати зроблять все необхідне для швидкого і якісного завершення юридичної справи!
Якщо Ви не знаєте, як правильно вчинити, щоб вирішити справу на Вашу користь – напишіть або зателефонуйте нашим юристам по сімейним справам!
Перший крок на шляху до успіху у вирішенні справи щодо рішення суду про усиновлення – звернення до хороших сімейних адвокатів!
Якщо стаття “Рішення суду про усиновлення” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію у сфері сімейного права, а також про нові зміни в законодавстві України щодо рішення суду про усиновлення.
Корисні матеріали сайту advokat-skriabin.com:
- Заява про усиновлення дитини
- Звільнення від сплати заборгованості за аліментами
- Відповідальність за несплату аліментів
- Стягнення аліментів за минулий період та заборгованості за аліментами
- З якого моменту присуджуються аліменти на дитину
- Розлучення, якщо чоловік або дружина за кордоном
- Реєстрація рішення суду при розлученні в РАГСі
- Визнання шлюбу недійсним
- Перекладач при розлученні
