✅ Особиста приватна власність подружжя

Особиста приватна власність подружжя

Особиста приватна власність подружжя

Скрябін Олексій Миколайович
адвокат по сімейним справам
Нашим сімейним адвокатам дуже часто задають такі питання: Що відноситься до спільної сумісної власності подружжя? Чи може бути визнана спільною власністю отримана чоловіком нагорода? Чи може подарунок одному з подружжя вважатися спільною власністю подружжя?

На нашому сайті advokat-skriabin.com Ви можете ознайомитись з темою: “Особиста приватна власність подружжя” та у разі виникнення запитань звернутись за юридичною консультацією до наших сімейних юристів та адвокатів, які нададуть Вам юридичні послуги по сімейним справам.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

  • майно, набуте нею, ним до шлюбу;
  • майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
  • майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
  • житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
  • земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Визначення особистої приватної власності

Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Аналіз питань правового режиму майна подружжя буде здійснюватися з використанням порівняльного аналізу відповідних норм, адже переважна частина шлюбів має тривалий характер і, відповідно, майно може набуватися в період дії цих двох кодексів, а відтак ще довго існуватиме потреба застосування їх норм при розгляді судами майнових спорів щодо подружнього майна.

Право особистої власності подружжя

Подружжя може мати не лише спільну власність, а й власність, належну окремо дружині та чоловіку, яка дещо по-різному була врегульована.

Так,  визначила майно, яке не поступає у спільну сумісну власність обох з подружжя, а є об’єктом права особистої (приватної) власності одного з них.

Законодавець для такої власності кожного з подружжя застосував поняття «роздільна власність подружжя».

Дана термінологія аж ніяк не означає, що нею законодавець встановлює певну нову форму власності. На наш погляд, законодавець застосував такий спосіб законодавчої техніки з метою більш чіткого відмежування права спільної власності подружжя, яке фактично є організаційно-правовою формою існування права приватної власності фізичних осіб, від права власності кожного з подружжя, тобто з метою зручності вживання термінології та недопущення змішування різноаспектних понять, що мають однакову правову природу.

Роздільність дошлюбного майна

Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Норма про роздільність дошлюбного майна, а також одержаного в шлюбі в дар або в порядку спадкування.

Власне, принцип роздільності дошлюбного майна подружжя в юридичній науці ніколи не піддавався критиці, а його справедливість ні в кого не викликала сумнівів.

І це зрозуміло, адже автоматичне розповсюдження режиму спільності на дошлюбне майно одного з подружжя суперечило б правовій природі права власності як абсолютного суб’єктивного права.

Без згоди власника дошлюбне майно одного з подружжя не повинно поступати у спільну власність.

Лише власнику належать правомочності володіння, користування і розпорядження належним йому майном.

В СК дещо по-іншому врегульовані такі майнові відносини між подружжям.

Так що має назву «Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка», зазначено, зокрема, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є «майно, набуте нею, ним до шлюбу».

На перший погляд, особливих розбіжностей між нормою не існує.

В обох випадках дошлюбне майно не стає спільним майном подружжя.

Однак насправді різниця є істотною.

Причому в СК це питання вирішене не кращим чином.

По-перше, вже сама назва так чи інакше буде нагадувати особисту власність громадян соціалістичного періоду і не містить достатніх ознак її відмежування від спільної власності.

Правовий режим майна подружжя містив два визначальні принципи:

  • принцип роздільності дошлюбного майна;
  • принцип спільності майна, придбаного в шлюбі.

Тобто терміни «особиста власність» і «приватна власність» не тотожні ні за формою, ні за змістом.

По-друге, якщо  під роздільним майном подружжя можна розуміти як об’єкти права власності, так і права вимоги за зобов’язальними правовідносинами, то в СК такі права вимоги не передбачені, що є прогалиною в законі.

Дарування та спадкування майна

Вірним виявився принцип роздільності майна подружжя, яке одержане кожним із них в дар або в порядку спадкування.

Він знайшов своє певне закріплення та продовження.

Так, відповідно майно, набуте дружиною, чоловіком за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, є їх особистою приватною власністю.

Дарування може здійснюватися одночасно чоловіку і дружині, наприклад, з приводу їх вступу в шлюб чи спільної знаменної дати.

У такому разі дарунок має вважатися спільною сумісною власністю, якщо інше не було застережено дарувальником.

Тобто має діяти презумпція приналежності дарунку обом з подружжя на праві спільної сумісної власності.

Внаслідок спільного успадкування у подружжя може виникати право спільної часткової власності на спадковий нерухомий об’єкт відповідно до часток, передбачених у виданих свідоцтвах про право на спадщину.

Придбання майна в шлюбі за особистий кошт

Новиною є положення про те, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є «майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто».

Введення в СК норми про визнання особистою приватною власністю одного з подружжя майна, придбаного в період шлюбу, але за рахунок його «особистих» коштів заслуговує на підтримку, адже такий підхід до вирішення правової долі такого майна формувався у судовій практиці і поділявся в юридичній літературі.

Власне, це відповідає загальній концепції побудови системи правового режиму майна подружжя на засадах роздільності та спільності.

Тому сама по собі трансформація майна з одного виду в інший (наприклад, грошових коштів в інші цінності, конкретних речей у грошові кошти) не повинна призводити до істотної зміни режиму роздільності на режим спільності і навпаки.

Однак подружжя вправі визначити правовий режим роздільного майна в шлюбному контракті або спеціальним договором під час перебування в шлюбі.

Окремої уваги заслуговують положення, згідно з якими особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

  • житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України;
  • земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Що ще належить до роздільного майна

Особистою приватною власністю одного з подружжя у майні, придбаному за спільні кошти і частково за особисті, також буде та його частина, яка дорівнює розміру його особистого внеску.

До роздільного майна кожного з подружжя належать також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані в період шлюбу за рахунок спільних коштів, за винятком коштовностей та предметів розкоші.

Зміст наведеної норми дозволяє зробити висновок, що вона не підлягала розширеному тлумаченню і до речей індивідуального користування не можуть включатися використовувані одним із подружжя транспортні засоби, культурно-побутова техніка і таке інше.

В юридичній літературі дане правило не піддавалося і не піддається сумніву та критиці.

До якого виду майна відносяться коштовності

Значно складнішою є ситуація з коштовностями і предметами розкоші, оскільки ні закон, ні судова практика ще не сформулювали визначення поняття такого майна.

У зв’язку з цим, зокрема, пропонувалося вважати коштовностями і предметами розкоші речі, які не є необхідними і мають значну вартість і при цьому необхідно враховувати рівень життя сім’ї.

Однак у всякому разі, як зазначено в юридичній літературі, до таких предметів можуть бути віднесені:

  • дорогоцінні камені і вироби з них;
  • інші прикраси, на придбання яких витрачена значна сума грошей із загального бюджету сім’ї;
  • рідкісний посуд;
  • картини відомих художників;
  • антикварні та інші унікальні речі.

Така думка була підтримана і дещо розвинута в українській юридичній літературі, в якій відзначалося, що коштовностями і предметами розкоші можуть бути:

  • ювелірні вироби з коштовних металів, каменів;
  • антикварні чи інші унікальні речі;
  • вироби надзвичайно високої вартості.

Ця точка зору у порівнянні з першою, містить досить важливий і конкретний критерій – це мають бути речі надвисокої вартості.

За такого підходу ювелірні вироби із золота і коштовних каменів звичайної вартості повинні визнаватися роздільною власністю того з подружжя, який користується ними у повсякденному житті.

Інша справа, що законодавча термінологія повинна підкріплюватися конкретними критеріями для правильного тлумачення того чи іншого терміна, адже від цього, врешті, як у даному випадку, залежить правова доля майна подружжя.

Однак перспективи у розв’язанні цієї проблеми поки що не видно.

Більше того, в новому правовому режимі майно індивідуального користування та коштовності визначені багато в чому по-новому, адже  «Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя».

Як бачимо, наведена норма містить дві основні новели:

  1. По-перше, в СК не наводиться орієнтовний перелік речей індивідуального користування, що, звичайно, може створювати труднощі у розгляді спорів про поділ майна між подружжям.
  2. По-друге, в ньому закріплено без вагомих на це підстав принцип роздільності коштовностей, придбаних за спільні кошти, які визнавалися спільним майном подружжя.

Практика підтвердила ефективність конструкції, що не можна не враховувати на сучасному етапі нормотворення.

Вважаємо, що наявність у новому шлюбно-сімейному законодавстві подібної норми є необхідною, адже не виключені випадки, коли вартість коштовностей, використовуваних одним з подружжя, може перевищувати вартість всього іншого майна, яке підлягає поділу.

За таких обставин у більш вигідному становищі буде той з подружжя, який переважну частину спільних коштів вкладає у коштовні речі індивідуального користування, що не відповідає принципу справедливості.

Однак, не можуть вважатися особистою приватною власністю кожного з подружжя коштовності, придбані з метою їх інвестиційних накопичень.

Особливості розділу нагород та премій

Визнання особистою приватною власністю дружини, чоловіка премій, нагород, одержаних кожним з них за особисті заслуги, стало результатом тривалої дискусії науковців з цієї проблеми.

Водночас законодавець надає суду право визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

Наведену норму необхідно тлумачити з відповідними застереженнями:

  1. По-перше, до таких премій не повинні зараховуватися премії, які виплачуються в порядку, встановленому чинними умовами оплати праці.
  2. По-друге, під нагородами необхідно розуміти нагороди, виражені в грошовій чи матеріальній формі (наприклад, нагорода автомобілем).

Чи відносять до особистої власності страхові відшкодування

Новелами СК є також положення, що особистою приватною власністю кожного з подружжя є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, належної кожному з них, а також як відшкодування завданої моральної шкоди та страхові суми, одержані за обов’язковим особистим страхуванням або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові суми формувалися за рахунок особистих (роздільних) коштів кожного з них.

Такі положення можуть бути прийнятними, але не дається відповіді щодо вирішення питання про правовий режим страхових сум за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески формувалися за рахунок спільних коштів подружжя.

Проте системний аналіз норм дає нам підстави вважати, що в цих випадках має вважатися спільною сумісною власністю вся одержана одним з подружжя страхова сума, а не сума сплачених страхових внесків.

В СК встановлюється виняток із загального правила про презумпцію дії режиму спільності майна подружжя, набутого за час шлюбу, оскільки її нормою суду надається право визнати особистою приватною власністю майно, набуте кожним з них за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Часткова приватна власність

У ст. 57 СК міститься ще одна надзвичайно важлива норма.

Так, в цієї статті зазначається: «Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю».

Пропоноване положення не є абсолютною новелою, адже воно сформувалося у судовій практиці ще радянського періоду. Наприклад, М. звернулася з позовом до Н. про поділ майна.

Позивачка вимагала виділити їй зі спільної власності майна на суму 2111 грн.

Своїм рішенням Черкаський обласний суд позов М. задовольнив частково на суму 2050 грн.

Н. не погодився з таким рішенням і подав на нього касаційну скаргу, в якій, зокрема, посилався на те, що суд проігнорував факт дарування йому батьком 450 грн. для придбання автомобіля.

Судова колегія в цивільних справах в своїй ухвалі зазначила, що дана обставина не може бути підставою для зміни рішення Черкаського обласного суду, тому що з матеріалів справи видно, що гроші були дані не для особистих потреб відповідача.

Очевидно, Судова колегія виходила з того, що гроші дарувалися обом з подружжя. І коли б у судовому засіданні був би встановлений факт дарування коштів лише відповідачу, то ця обставина могла б бути підставою для виділення йому більшої частки у спільному майні. Більш чітко була висловлена позиція з цього питання президією Вінницького обласного суду, яка у своїй постанові записала, що при вирішенні спору про поділ спільного майна подружжя суд повинен враховувати вкладення в його надбання, зроблені одним із подружжя за рахунок його роздільного майна.

Отже, закріплення в чинному СК досліджуваного положення буде у будь-якому разі сприяти кращому розмежуванню роздільного і спільного майна.

Сімейний адвокат у справах щодо особистої приватної власності подружжя

Для ефективного вирішення справи щодо особистої приватної власності подружжя слід звернутися до професійних сімейних адвокатів.

Адвокат по майновим справам:

  • надасть юридичну консультацію по сімейним справам;
  • допоможе визначити оптимальний варіант рішення сімейної справи;
  • підготує всі необхідні документи;
  • супроводить протягом усього судового процесу.

Наші сімейні адвокати зроблять все необхідне для швидкого і якісного завершення юридичної справи!

Скрябін Олексій Миколайович
адвокат по сімейним справам
Звернення до нас – це спосіб заощадити час і гроші у вирішенні питання щодо особистої приватної власності подружжя.

Якщо Ви не знаєте, як правильно вчинити, щоб вирішити справу на Вашу користь – напишіть або зателефонуйте нашим юристам по сімейним справам!

Перший крок на шляху до успіху у вирішенні справи щодо особистої приватної власності подружжя – звернення до хороших сімейних адвокатів!

Якщо стаття “Особиста приватна власність подружжя” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію в сфері сімейного права, а також про нові зміни в законодавстві України особистої приватної власності подружжя.

Найчастіші питання адвокату

Що є особистою приватною власністю дружини та чоловіка?
Чи є особистою приватною власністю дружини кошти, одержані нею як відшкодування завданої їй моральної шкоди?
Чи є спільною власністю дружини, чоловіка майно, набуте ними за час шлюбу, але за кошти, які належали їм особисто?

Корисні матеріали сайту advokat-skriabin.com:

  1. Порядок користування майном подружжя
  2. Розпорядження майном подружжя
  3. Здійснення подружжям права спільної сумісної власності
  4. Право на майно яке істотно збільшилось за час шлюбу
  5. Об’єкти права спільної сумісної власності
  6. Спільна сумісна власність подружжя
  7. Поділ майна в цивільному шлюбі
  8. Накладення стягнення на майно подружжя
advokat-skriabin.com:

гугл

право особистої приватної власності дружини та чоловіка

особиста приватна власність подружжя судова практика

спільна сумісна власність подружжя

майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка

особистою приватною власністю кожного з подружжя є

що відносять до спільної сумісної власності подружжя

спільна власність подружжя Україні

індивідуальна власність чоловіка і дружини

право спільної сумісної власності подружжя

право спільної сумісної власності подружжя

поділ спільного майна подружжя.

об’єкти права спільної сумісної власності подружжя

права подружжя на майно

права і обов’язки подружжя на утримання

яндекс

особиста власність чоловіка

право особистої власності подружжя

до особистої власності подружжя належить

до особистої власності чоловіка відноситься

особистою власністю чоловіка є

особиста власність кожного з подружжя

майно є особистою власністю подружжя

майно є особистою власністю чоловіка

режим особистої власності подружжя

визнання особистою власністю чоловіка

Проверила Виктория 22.06.21

АДВЕГО

подружжя 54 2.24
майна 31 1.29
власністю 27 1.12
приватный 26 1.08
власності 23 0.95
особистый 22 0.91
особистою приватною 21 0.87 / 1.74
особистою приватною власністю 21 0.87 / 2.62
приватною власністю 21 0.87 / 1.74
право 17 0.71
майно 16 0.66
шлюб 15 0.62
один 14 0.58
час 14 0.58
або 12 0.50
власність 12 0.50
власністю дружини 12 0.50 / 1.00
власністю дружини чоловіка 12 0.50 / 1.49
дружини чоловіка 12 0.50 / 1.00
дружиний 12 0.50
його 12 0.50
коштів 12 0.50
нея 12 0.50
особистою приватною власністю дружини 12 0.50 / 1.99
приватною власністю дружини 12 0.50 / 1.49
приватною власністю дружини чоловіка 12 0.50 / 1.99
чоловіка 12 0.50

Оцініть статтю
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )
Поділитися з друзями
SKRIABIN
Що є особистою приватною власністю дружини та чоловіка?
Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.
Чи є особистою приватною власністю дружини кошти, одержані нею як відшкодування завданої їй моральної шкоди?
Так, кошти, одержані нею як відшкодування завданої їй моральної шкоди відносяться до особистої приватної власності.
Чи є спільною власністю дружини, чоловіка майно, набуте ними за час шлюбу, але за кошти, які належали їм особисто?
Так, згідно зі ст. 57 СК, майно, набуте дружиною, чоловіком за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, є спільною власністю дружини, чоловіка.