✅ Аліменти на повнолітніх

Аліменти на повнолітніх

Підстави для виплати аліментів на повнолітніх

Аліменти на повнолітніх виплачуються в разі існування підстав для їх виплати.

Підставами виникнення обов’язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина виступають:

1. Батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати;
2. Обов’язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей виникає за наявності юридичного складу.

Цей обов’язок містить в сукупності такі юридичні факти:

• повнолітні діти є непрацездатними;
• повнолітні діти є нужденними, тобто такими, що потребують матеріальної допомоги;
• батьки можуть матеріальну допомогу надавати.

Нашим адвокатам advokat-skriabin.com часто задають питання: аліменти на дитину 2021, аліменти після 18, де аліменти, аліменти перерахування, аліменти дружина подати, аліменти звільнення, аліменти нарахування, аліменти повнолітньому, аліменти на повнолітню дитину, аліменти повнолітньому непрацездатному, аліменти на непрацездатних повнолітніх дітей, аліменти на батьків повнолітнього, право на аліменти повнолітніх дітей. В цій статті ми розкриємо основні аспекти вирішення справ щодо аліментів на повнолітніх дітей.

Виплата аліментів повнолітнім непрацездатним дітям

Непрацездатність повнолітніх дітей, походження яких від конкретних матері, батька засвідчене органом державної реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

В аліментних зобов’язаннях непрацездатність визначається за аналогією закону в порядку визнання непрацездатним одного з подружжя для надання йому утримання за ч. 3 ст. 75 Сімейного Кодексу.

Тобто непрацездатною вважається особа, яка досягла пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, II чи III групи.

Аліменти на повнолітніх: приклад із юридичної практики

Необхідно зазначити, що у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Запорожцева Олександра Семеновича щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 1241 Цивільного кодексу України (справа про право на обов’язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця) від 11 лютого 2014 р. № 1-рп/2014 зазначається:

«Конституційний Суд України, розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в абз. 1 ч. 1 ст. 1241 Кодексу щодо права на обов’язкову частку у спадщині, ґрунтується на положеннях ч. 3 ст. 75 Сімейного кодексу. Який відносить до категорії «непрацездатні» інвалідів І, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний».

Конституційний Суд України дійшов висновку, що не залежно від змісту заповіту право на обов’язкову частку у спадщині мають повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, які в установленому законодавством порядку визнані інвалідами І, II чи III групи».

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в ст. 1 містить визначення терміна «непрацездатні громадяни» – особи, які досягли встановленого ст. 2 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Зокрема, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Законодавче регулювання виплат непрацездатним особам

Так, починаючи з 1 січня 2018 р. право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу в період з 1 січня:

1. 2018 р. по 31 грудня 2018 р. – не менше 25 років;
2. 2019 р. по 31 грудня 2019 р. – не менше 26 р. з 1 січня 2020 р. по 31 грудня 2020 р. – не менше 27 років;
3. 2021 р. по 31 грудні 2021 р. – не менше 28 років тощо.

В абз. З ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зазначається, щодо досягнення віку, встановленого абзацами 1 і 2 цієї частини. Право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 р. народження і старші після досягнення ними певного віку.

Вікові особливості державного пенсійного страхування

Так, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 р. народження і старші після досягнення ними такого віку:

• 55 років – які народилися по 30 вересня 1956 р. включно;
• 55 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1956 р. по 31 березня 1957 р.;
• 56 років – які народилися з 1 квітня 1957 р. по 30 вересня 1957 р.;
• 56 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1957 р. по 31 березня 1958 р.;
• 57 років – які народилися з 1 квітня 1958 р. по 30 вересня 1958 р.;
• 57 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1958 р. по 31 березня 1959 р.;
• 58 років – які народилися з 1 квітня 1959 р. по 30 вересня 1959 р.;
• 58 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1959 р. по 31 березня 1960 р.;
• 59 років – які народилися з 1 квітня 1960 р. по 30 вересня 1960 р.;
• 59 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1960 р. по 31 березня 1961 р.;
• 60 років – які народилися з 1 квітня 1961  р. по 31 грудня 1961 р.

Непрацездатність повнолітніх дітей: правові аспекти

Щодо непрацездатності повнолітніх дітей, які є особами з інвалідністю І, II чи III групи, необхідно враховувати, що інвалідність особи встановлюється медико-соціальною експертною комісією. У ч. 8 ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» зазначається, що медико-соціальні експертні комісії визначають групу інвалідності, її причину і час настання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи.

Пункт 24 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від З грудня 2009 р. № 1317. Вона передбачає, що медико-соціальна експертна комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації та надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації – органові, що здійснює загальнообов’язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Отже, строк непрацездатності повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю, визначається Медико-соціальною експертною комісією. Відповідно, період, коли необхідно стягнути з батьків аліменти на повнолітніх непрацездатних дочки, сина, які є особами з інвалідністю, не може перевищувати строк, на який встановлено інвалідність дочки, сина;

Потреба матеріальної допомоги, як підстава для виплати аліментів

Визнання особи такою, що потребує матеріальної допомоги, також визначається за аналогією закону в порядку визнання одного з подружжя таким, що потребує матеріальної допомоги, для надання йому утримання за ч. 4 ст. 75 Сімейного Кодексу. Тобто повнолітня дитина є такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання її майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 7 Закону України від 15 грудня 2020 р. 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановила у 2021 р. прожитковий мінімум.

Так, на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність в період з 1:

• січня – 1769 гривень;
• липня – 1854 гривні;
• грудня – 1934 гривні.

Можливість батьків сплачувати аліменти

Визнати матір або батька повнолітньої дитини такими, що можуть надавати матеріальну допомогу, можна, якщо мати, батько повнолітньої дитини самі забезпечені не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Визначення батьків такими, що спроможні надавати матеріальну допомогу повнолітній непрацездатній дитині, залежить від тих доходів, які вони отримують, при цьому прожитковий мінімум, встановлений для них законом, залежить від їх працездатності.

Так, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» містить таке положення: установити у 2021 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для:

• працездатних осіб: з 1 січня – 2270 гривень, з 1 липня – 2379 гривень, з 1 грудня – 2481 гривня;
• осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 1769 гривень, з 1 липня – 1854 гривні, з 1 грудня – 1934 гривні.

Якщо батьки повнолітньої дитини самі є непрацездатними, то виникає взаємний обов’язок повнолітньої дитини з їх утримання.

Судовий порядок стягнення аліментів на повнолітніх дітей

Абз. 4 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачає, що стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття, з підстав, передбачених статтями 198, 199 Сімейного Кодексу, здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою.

Необхідно зазначити, що при пред’явленні позову про стягнення аліментів діє правило альтернативної підсудності справ суду. Згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК позови про стягнення аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідно, позови про стягнення аліментів з батьків на утримання повнолітніх непрацездатних дітей можуть пред’являтися як за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, так і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Згідно з п. З ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Спори про аліменти на повнолітніх можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК.

Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ч. 2 ст. 445 Цивільно-процесуального Кодексу у справах про стягнення аліментів поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Обов’язок батьків утримувати повнолітніх, які навчаються

Виплати аліментів повнолітнім дітям, які навчаються, відбуваються в разі:

1. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання та у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
2. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
3. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
4. Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття, виникає за наявності юридичного складу.

Підстави для стягнення аліментів на повнолітніх дітей

Юридичними підставами для виплати аліментів повнолітнім особам, що навчаються, є:

1)   Вік дітей 18-23 роки.

Для підтвердження цього факту необхідно надати письмові докази, які підтверджують вік повнолітньої дитини та наявність споріднення (усиновлення) між повнолітньою дитиною та її батьком, матір’ю, зокрема, копію паспорта, копію свідоцтва про народження дитини чи витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, копію рішення суду про встановлення або визнання батьківства тощо.

Копії письмових документів засвідчуються належним чином в порядку, встановленому чинним законодавством, або учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення з урахуванням вимог ст. 95 Цивільного процесуального Кодексу.

2)   Продовження дочкою, сином навчання.

Цей факт підтверджується довідкою із закладу вищої освіти чи іншого закладу освіти, де продовжує навчання повнолітня дитина. Необхідно зазначити, що форма навчання повнолітньої дитини для стягнення аліментів з матері, батька значення не має.

Так, Касаційний цивільний суд Верховного Суду у своїй постанові від 17 квітня 2019 р. в справі № 644/3610/16-ц критично оцінив висновки судів першої та апеляційної інстанцій і не погодився з тим, що, навчаючись на заочному відділенні, повнолітня позивачка має можливість працювати та заробляти собі на життя, що знімає з батьків обов’язок її утримання.

3)   Потреба у зв‘язку з навчанням у матеріальній допомозі.

Потреба повнолітніх дітей у матеріальній допомозі повинна бути обумовлена саме їх навчанням (необхідністю оплати за навчання, необхідністю придбання навчальної літератури, комп’ютера чи іншого пристрою для роботи з інформацією, вартістю проїзду до закладу вищої освіти чи іншого закладу освіти, вартістю харчування тощо).

Скрябін Олексій Миколайович

адвокат по сімейним справам

Такими, що потребують матеріальної допомоги у зв’язку з навчанням, можуть бути як повнолітні дочка, син, що навчаються за державним замовленням, так й ті повнолітні діти, що навчаються за контрактом. При цьому необхідно оцінювати у сукупності всі докази, зокрема, чи отримують повнолітні діти стипендію або навчаються за державним замовленням; чи працюють вони, навчаючись заочно; чому повнолітні діти не працюють, якщо заочно навчаються; чи є повнолітні діти непрацездатними.

4)   Наявність у батьків можливості надавати матеріальну допомогу.

Батьки вважаються такими, що можуть надавати матеріальну допомогу, якщо вони забезпечені більше прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Розгляд справ в суді щодо стягнення аліментів для повнолітніх, які навчаються

Відповідно до абз. 1 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів:

• досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але менше ніж 23 роки;
• продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі;
• наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аліменти на повнолітніх, які навчаються, в період канікул

Батьки не звільняються від обов’язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття, і в період канікул.

У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23 січня 2019 р. у справі № 346/103/17 зазначається, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним зі способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Юридична практика розгляду справ щодо виплат аліментів повнолітнім

Колегія суддів не може погодитися із висновками судів щодо звільнення відповідача від обов’язку сплачувати аліменти під час перебування ОСОБА5 на канікулах, оскільки чинним законодавством таке виключення не передбачено, а той факт, що під час канікул ОСОБА  5 не проходить навчання, не є підставою для звільнення від передбаченого ст. 199 Сімейного Кодексу обов’язку батьків утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки канікулярний час входить в період навчання.

За змістом ст. 199 Сімейного Кодексу законодавцем визначено обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, щодо звільнення відповідача від обов’язку сплачувати аліменти під час перебування ОСОБА_5 на канікулах є таким, що не відповідає нормам матеріального права, у зв’язку з чим рішення судів підлягають зміні, шляхом виключення із них посилання на фразу «без урахування часу канікул».

Припинення навчання повнолітньою дитиною та виплата аліментів

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, на утримання від батьків може припинятися як припиненням навчання у зв’язку із закінченням навчання, так і у зв’язку з відрахуванням з навчання із закладу освіти. Крім того, аліментні зобов’язання батьків з утримання повнолітньої дочки, сина, які продовжують навчання, припиняються смертю платника або одержувача аліментів.

Також необхідно враховувати, що до аліментних зобов’язань не застосовуються зарахування зустрічних вимог, новація як підстави припинення зобов’язання, оскільки згідно з п. 2 ч. 1 ст. 602 Цивільного Кодексу не допускається зарахування зустрічних вимог про стягнення аліментів та відповідно до ч. 3 ст. 604 новація не допускається щодо зобов’язань про сплату аліментів.

Особи, які можуть подати позов на стягнення аліментів повнолітнім

Коло осіб, які можуть звернутися з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання:

• той з батьків, з ким проживає дочка, син;
• самі повнолітні дочка, син, які продовжують навчання.

Надання тому з батьків, з ким проживають повнолітні дочка, син, прав процесуального представника повнолітньої дитини обумовлено тим, що в певних випадках повнолітня дитина не бажає «ускладнювати» свої відносини з тим із батьків, хто проживає окремо від неї. Проте необхідно зазначити, що повнолітня дитина є повністю дієздатною, вона є власником аліментів, на її утримання стягуються аліменти.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 Сімейного Кодексу право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

У разі подання позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв’язку з цим стягуються аліменти (абзаци 2-3 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина

Особливості визначення суми аліментів на повнолітніх осіб:

1. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
2. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
3. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 Сімейного Кодексу.

При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, зокрема, можуть враховуватися інші обставини, що мають істотне значення.

Переглянути послуги адвоката по сімейним справам можна на сайті advokat-skriabin.com

Так, Касаційний цивільний суд Верховного Суду в своїй постанові від 17 квітня 2019 р. в справі № 644/3610/16-ц зазначив, що правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного Кодексу, яка, зокрема, передбачає обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 Сімейного Кодексу). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Незважаючи на пряму вказівку закону щодо урахування обставин, зазначених у ст. 182 Сімейного Кодексу, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей, суд враховує обставини, встановлені ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу, проте не може застосовувати положення ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу щодо мінімального гарантованого (не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) та мінімального рекомендованого (розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) розміру аліментів на одну дитину.

Аліменти на повнолітніх: особливості розрахунку суми

Оскільки аліментні зобов’язання виникають у батьків щодо повнолітніх непрацездатних дітей або повнолітніх дітей, що продовжують навчання, і які потребують матеріальної допомоги, а не стосовно дитини – особи до досягнення нею повноліття.

Максимальний розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника на стягнення аліментів з батьків на утримання їх повнолітніх дітей не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами, враховуючи положення ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ст. 200 Сімейного Кодексу). Необхідно зазначити, що Сімейного Кодексу виходить з принципу рівності як прав, так і обов’язків батьків щодо дитини, в тому числі є рівним й обов’язок з утримання матір’ю, батьком повнолітньої дитини за наявності умов, встановлених законом.

Існують також й аліментні зобов’язання подружжя, аліментні зобов’язання повнолітніх дочки, сина з утримання батьків, тому законодавець звертає увагу суду на те, що саме при визначенні розміру аліментів з одного з батьків на утримання повнолітньої дитини необхідно враховувати можливість зазначених вище осіб надавати утримання повнолітній особі.

Таке положення означає, що другого з батьків, їх дружину, чоловіка та повнолітніх дочку, сина не треба залучати як співвідповідачів у справі про стягнення аліментів з одного з батьків на утримання повнолітньої дитини.

Застосування правових норм щодо аліментів для повнолітніх дітей

До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 Сімейного Кодексу.

На аліментні зобов’язання батьків щодо утримання повнолітніх непрацездатних дітей та аліментні зобов’язання батьків щодо утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 201 Сімейного Кодексу розповсюджуються положення щодо:

• відрахування аліментів за ініціативою платника шляхом подання заяви за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів або за ініціативою одержувача аліментів, якому присуджено аліменти, шляхом подачі заяви з виконавчим листом про відрахування аліментів із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів;
• укладення договору між батьками про сплату аліментів;
• укладення договору між батьками про припинення права на аліменти на повнолітніх у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно;
• часу, з якого присуджуються аліменти на повнолітніх;
• зміни розміру аліментів;
• стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами;
• визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу);
• відповідальності за прострочення сплати аліментів;
• встановлення строку сплати заборгованості та звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Сімейний адвокат у справах щодо виплати аліментів повнолітнім особам

Найкращим рішенням в суперечках щодо виплат аліментів повнолітнім є звернення до досвідчених юристів у сфері сімейного права.

Адвокат по сімейним справам:

• проконсультує щодо Вашого питання;
• допоможе визначити оптимальний варіант рішення справи;
• підготує всі необхідні документи;
• супроводить протягом усього судового процесу.

Наші адвокати зроблять все необхідне для швидкого і якісного завершення справи!

Скрябін Олексій Миколайович

адвокат по сімейним справам

Звернення до нас – це спосіб заощадити час і гроші у вирішенні питання щодо виплат аліментів повнолітнім дітям!

Якщо Ви не знаєте, як правильно вчинити, щоб вирішити справу на Вашу користь – напишіть або зателефонуйте нашим юристам по сімейним справам!

Перший крок на шляху до успіху у вирішенні справи про виплату аліментів повнолітнім – звернення до хороших сімейних адвокатів!

Відповіді адвоката на часті запитання

Корисні матеріали сайту advokat-skriabin.com:

1. Аліменти на повнолітніх
2. Договір між батьками про сплату аліментів
3. Звільнення батьків від аліментів
4. Додаткові витрати на дитину
5. Аліменти у твердій грошовій сумі
6. Аліменти у частці від заробітку
7. Порядок стягнення аліментів на дитину