✅ Поділ майна подружжя

Поділ майна подружжя

Скрябін Олексій Миколайович

адвокат по сімейним справам

Нашим сімейним адвокатам дуже часто задають такі питання: Як поділити майно подружжя? Які проблеми поділу майна подружжя? Як скласти позовну заяву про поділ майна подружжя?

На нашому сайті advokat-skriabin.com Ви можете ознайомитись з темою: “Поділ майна подружжя” та у разі виникнення запитань звернутись за юридичною консультацією до наших сімейних юристів та адвокатів, які нададуть Вам юридичні послуги по сімейним справам.

Право подружжя на поділ майна

1. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на правах спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
2. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Припинення права спільної власності

Здійснення подружжям права спільної власності може призводити також до його припинення. Це можливо як за загальноправовими підставами (шляхом відчуження спільного майна за договорами іншим особам, його споживання, знищення тощо), так і за підставами, передбаченими сімейним законодавством, тобто за спеціальними підставами.

Найпоширенішою спеціальною підставою припинення права спільної власності на набуте подружжям в період шлюбу майно є його поділ, в результаті якого встановлюється частка кожного з подружжя у спільному майні, відповідно до чого вчиняється його розподіл в натурі у порядку, встановленому сімейним та цивільним законодавством.

Розподіл майна подружжя

Поділ майна подружжя може вчинятися як під час шлюбу, так і після його розірвання.

При цьому законодавець не зобов’язує подружжя вчиняти розподіл майна впродовж певного строку після розірвання шлюбу.

Відповідно, Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 28.02.2018 р. відзначила, що незвернення з позовом про розподіл майна подружжя не є підставою для припинення права власності на спільну сумісну власність.

Поділ спільного майна здійснюється або добровільно шляхом укладення подружжям відповідного цивільноправового договору, у тому числі з нотаріальним посвідченням, або у судовому порядку на вимогу одного із подружжя чи на вимогу інших осіб у зв’язку зі зверненням стягнення на їх майно.

Крім того, статтями 34, 38 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріусами та консульськими установами України можуть вчинятися відповідні нотаріальні дії, у тому числі такі як видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, яка вчиняється у встановленому порядку.

Нині подружжя як фізичні особи або як суб’єкти підприємництва можуть мати у власності будь-яке майно, за винятками, встановленими законом, а тому нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій щодо спільного майна подружжя і суди при розгляді спорів щодо такого майна мають враховувати наявність відповідних доказових документів щодо правового режиму роздільного чи спільного майна подружжя.

Поділ майна подружжя є одним зі спеціальних способів припинення їх права спільної сумісної власності на все нажите ними в період шлюбу майно або лише на його частину.

В сімейному законодавстві відсутнє визначення поняття поділу спільного майна подружжя.

Домовленість про поділ нерухомого майна

В статтях 70, 71 СК лише встановлюється порядок визначення розміру часток кожного з подружжя у спільному майні та порядок проведення його поділу.

З позицій цивілістичного вчення про угоди (нині – правочини) добровільний поділ спільного майна подружжям можна було визначити як угоду (дію), спрямовану на припинення режиму спільності на майно, нажите жінкою і чоловіком, які перебувають або перебували у шлюбі.

В цивільному та сімейному законодавстві радянського періоду були відсутні норми, які б безпосередньо поділ спільного майна подружжя визнавали договором.

Натомість з виявленням законодавства ситуація змінилася.

Так, в ч. 2 ст. 69 СК прямо передбачається право подружжя укладати «договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна».

В ч. 4 ст. 372 ЦК зазначається, що договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, домовленість між подружжям про поділ спільного сумісного майна є такою правовою конструкцією, яка має усі ознаки сімейного та цивільного договору.

Подружжя, як фізичні особи є повноцінними суб’єктами цивільних правовідносин, якщо вони вступають у правовідносини щодо об’єктів цивільних прав, яким, безумовно, є майно, що належить їм на праві спільної власності.

Поділ спільного майна в добровільному або судовому порядку

Як вже зазначалося, поділ спільного майна подружжя може здійснюватися в добровільному або судовому порядку.

В юридичній літературі в обох випадках такий поділ майна подається як підстава припинення права спільної власності подружжя, з чим не можна не погодитися, адже з проведенням реального поділу спільного майна подружжя перестає бути його власниками.

Однак у сучасній цивілістичній науці судовий поділ майна розглядається, як спосіб захисту прав співвласників або третіх осіб.

Тобто поділ спільного майна подружжя може виконувати подвійну роль, адже у випадках його здійснення у судовому порядку відповідно до ст. 16 ЦК слугує способом захисту цивільних прав, у даному випадку – власності подружжя як співвласників.

Це обумовлено тим, що за допомогою позову про поділ спільного майна один із подружжя може набути самостійне право приватної власності на виділену йому частину майна, щодо якої він може одноосібно на власний розсуд змінювати правомочності власника.

З такою думкою можна погодитись, але з певним застереженням.

Річ у тому, що судовий поділ спільного майна подружжя може вважатися способом захисту їх права власності, якщо він здійснюється за позовом одного з них у зв’язку з відсутністю згоди на здійснення правомочностей щодо спільного майна. В тих же випадках, коли позов про поділ спільного майна здійснюється на вимогу третіх сторін з метою звернення з приводу стягнення частки у спільному майні одного з подружжя – боржника, він є способом захисту майнових прав цих третіх осіб, а не подружжя.

Врешті, потреба у поділі спільного майна подружжя може виникнути у зв’язку з необхідністю звернення стягнення на частку у такому майні за борговими зобов’язаннями одного з них або необхідністю застосування конфіскації за винесеним щодо одного з подружжя вироком.

Тобто за таких обставин поділ спільного майна подружжя вже є способом захисту майнових прав чи інтересів третіх осіб, у тому числі держави.

Договір про поділ спільного майна

Якщо ж поділ спільного майна здійснюється подружжям, то постає питання про його правову природу в системі цивільноправових договорів, про порядок його укладення тощо.

На наш погляд, є достатньо підставою розглядати поділ спільного майна подружжям самостійним договором, за яким кожна зі сторін (подружжя) зобов’язується надати одна одній певну частину майна з належної їм спільної власності на відповідних умовах.

Якщо подружжя поділили майно у рівних частках, то відсутні ознаки оплатності договору, оскільки кожний з них за такого поділу одержує майно у розмірі, передбаченому законом.

Тобто у такому разі поділ спільного майна є безоплатним договором.

Іншою може бути оцінка поділу спільного майна у нерівних частках.

Тут можна лише припустити, що той з подружжя, який погоджується надати другому з них більшу частку в спільній власності, фактично вчиняє в частині майна, що перевищує половину всього спільного майна, дії, які за своїми юридичними ознаками можуть бути близькими до відносин дарування.

Форма договору про поділ майна

У зв’язку з цим також може постати питання про форму договору про поділ майна в рівних частках.

Чинне сімейне та цивільне законодавство не містять загальних положень про порядок оформлення договорів про поділ майна між подружжям, крім нерухомого майна.

Безумовно, у такому разі цілком логічно на договори про поділ між співвласниками спільного майна розповсюдити загальні положення цивільного законодавства про укладення договорів в усній, письмовій (простій та нотаріально посвідченій) формі.

Цілком очевидно, що об’єкти нерухомості можуть бути поділені подружжям лише за нотаріально посвідченим письмовим договором, адже в ч. 2 ст. 69 СК встановлено, що договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Свобода у визначенні розміру частки при поділі майна

Звичайно, що при поділі подружжям спільного майна може виникнути питання про межі їх свободи у визначенні розміру часток у цьому майні та порядку проведення поділу.

Чинним законодавством України не встановлено конкретних вимог для поділу спільного майна подружжя за їх обопільною згодою.

Сімейним законодавством встановлено правові способи та порядок поділу спільного майна подружжя лише в судовому порядку, зокрема відповідно до положень глави 16 ЦК про правочини.

В юридичній літературі вважається, що подружжя має право добровільно поділити спільне майно, на свій розсуд визначити розмір часток, порядок і спосіб його поділу.

Дійсно, немає ніякого законодавчого підґрунтя та юридичних аргументів для того, щоб не визнавати за подружжям право на вільний поділ спільного майна.

Чоловік і дружина, як і будь-які інші суб’єкти цивільних правовідносин, мають право на свободу договору.

Оспорювання договору та визнання його недійсним

Однак це аж ніяк не означає, що договір між подружжям про поділ спільного майна не може бути оскаржений.

На наш погляд, договір поділу спільного майна подружжя може бути визнаний, як і будь-який інший договір, недійсним за підставами, встановленими ЦК, згідно з яким недійсним є правочин, зміст якого суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, іншим вимогам, встановленим законом (статті 203, 215).

Дану норму, на наш погляд, необхідно розуміти так, що недійсним має вважатися правочин, який не відповідає не лише ЦК, а й вимогам інших законів, у тому числі сімейно-правових.

Тому, оскільки чинне шлюбно-сімейне законодавство не забороняє подружжю ділити належне їм спільне майно на власний розсуд, то встановлення договором подружжям нерівних часток само по собі не може бути підставою для визнання його недійсним.

Водночас якщо договір подружжя про поділ майна в нерівних частках був укладений внаслідок обману, насильства, погрози або з порушенням інших вимог, передбачених законодавством, він може бути визнаний недійсним.

Відповідно, подружжя має дотримуватися положень ст. 13 ЦК.

На цю обставину звернув увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який у своїй постанові від 3 квітня 2019 р. зазначив, що поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу.

Недотримання подружжям вимог про нотаріальне посвідчення договору поділу нерухомого майна не призведе до зміни його правового режиму, адже формально власником об’єкта нерухомості буде вважатися той з подружжя, хто ним зазначений у відповідному правовстановлювальному документі.

Не можна не враховувати і тієї обставини, що поділ подружжям спільного об’єкта нерухомості фактично змінює його правовий режим.

Нотаріальне посвідчення договору про відчуження майна

Більше того, у разі встановлення договором поділу нерівних часток такий договір буде мати усі ознаки договору відчуження нерухомого майна, який потребує обов’язкового нотаріального посвідчення.

Тому цілком логічним може бути висновок про те, що коли законодавець встановлює обов’язкове нотаріальне посвідчення для договорів відчуження нерухомості, то таку ж форму законодавець має встановити і для договорів про поділ подружжям їх спільного об’єкта нерухомості.

Тому з урахуванням усього викладеного, вважаємо за необхідне підтримати правило СК щодо нотаріального посвідчення договорів про поділ нерухомого майна.

Свідоцтво про право власності на частку у спільному майні

Від поділу подружжям спільного майна необхідно чітко відрізняти дії, пов’язані із видачею нотаріусами (консульськими установами) свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.

На жаль, у чинному законодавстві не визначені правові наслідки одержання подружжям такого свідоцтва і як це впливає на правовий режим майна, зазначеного у свідоцтві.

В Законі України «Про нотаріат», як вже зазначалося, лише передбачено право нотаріусів (консульських установ) видавати подружжю свідоцтво про право власності на частку у спільному майні.

Така невизначеність правових наслідків даної нотаріальної дії дала підставу представникам нотаріального права стверджувати, що вчинення цієї нотаріальної дії дозволяє подружжю визначити частку кожного з них у майні, яке має статус спільного сумісного майна подружжя, тобто перевести це майно у часткову власність і в такий спосіб надати кожному з них право розпоряджатися самостійно вже належною йому часткою майна.

Безумовно, в умовах законодавчої неврегульованості цих відносин висловлена думка має право на існування.

Однак з нею не можна беззастережно погодитись, адже ситуація насправді є значно складнішою.

Так, якщо навіть припустити, що видача свідоцтва на частку у спільному майні подружжя призводить до виникнення між ними спільної часткової власності, то і у цьому випадку кожен з подружжя може не набути абсолютно самостійного права на свій розсуд розпоряджатися часткою у спільній частковій власності, оскільки відповідно до ст. 358 ЦК (ст. 113 ЦК УРСР) володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності проводиться за згодою всіх учасників, а за відсутності згоди – спір вирішується судом.

На наш погляд, одержання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя може бути спрямоване на ліквідацію як спільної сумісної, так і спільної часткової власності, особливо коли свідоцтво видається на конкретне майно, що підлягає поділу, яке кожний з подружжя отримав у власне володіння.

Порядок видачі свідоцтва

Порядок видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя був урегульований главою 4 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 р., а нині – Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р.

Відповідно, нотаріус на підставі спільної заяви подружжя видає одному або кожному з них свідоцтво про право власності на частку в спільному майні, набутому ними за час шлюбу.

При цьому, якщо до складу майна на частку, в якому видається свідоцтво, входить майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності подружжя.

Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно робиться відмітка на правовстановлюючому документі.

Саме наявність такої відмітки дає певні юридичні підстави вважати, що у такій ситуації дійсно начебто здійснюється трансформація спільної сумісної власності у спільну часткову власність подружжя.

Однак така трансформація правового режиму має ґрунтуватися не на Інструкції чи Порядку як нормативно-правовому акті чи на науковому її тлумаченні, а на законі, оскільки згідно зі ст. 92 Конституції України виключно законами України визначається правовий режим власності.

Необхідність у законодавчому врегулюванні відносин щодо видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя викликана і тим, що сама по собі нотаріальна процедура його видачі є такою розпливчастою і неоднозначною, що безпосередньо не визначає правову природу цих відносин.

У даному випадку можна лише припустити, що, звертаючись до нотаріуса із заявою, подружжя тим самим начебто висловлює свою волю на укладення правочину щодо поділу їх спільного майна, хоч фактично вони можуть і не бажати припинення права спільної сумісної власності.

Не випадково в нотаріально-правовій літературі відзначалося, що неможливо погодитись із положенням п. 126 Інструкції, за яким на підставі спільної письмової заяви подружжя про видачу свідоцтва здійснюється розподіл спільного майна, оскільки заява не може замінити договірні відносини, які фактично тут мають місце.

У зв’язку з цим ми рекомендуємо нотаріусам запрошувати подружжя для складення проєкту договору і наступної видачі свідоцтва.

Однак потрібно визначити послідовність юридичних дій щодо видачі свідоцтва та укладення договору про розподіл спільного майна та визначення його подальшого правового режиму.

На наш погляд, дана проблема не може бути вирішена в межах нотаріального права, завданням якого є визначення процедури вчинення нотаріальних дій.

Підстави видачі свідоцтва про право на частку у спільному майні подружжя та правовий режим майна, щодо якого видається свідоцтво, повинні визначатися сімейним законодавством.

Між тим, в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (п. 128), а нині і в Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (глава 11) певним чином визначено процедуру видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні у разі смерті одного з подружжя.

Таке свідоцтво видається на половину спільного майна на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. У повідомленні, яке надсилається спадкоємцям померлого, що прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя, на частку якого другий з подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво, а також роз’яснюється право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог другого з подружжя, що є живим.

Сімейний адвокат у справах щодо поділу майна подружжя

Для ефективного вирішення справи щодо поділу майна подружжя слід звернутися до професійних сімейних адвокатів.

Адвокат по майновим справам:

• надасть юридичну консультацію по сімейним справам;
• допоможе визначити оптимальний варіант рішення сімейної справи;
• підготує всі необхідні документи;
• супроводить протягом усього судового процесу.

Наші сімейні адвокати зроблять все необхідне для швидкого і якісного завершення юридичної справи!

Скрябін Олексій Миколайович

адвокат по сімейним справам

Звернення до нас – це спосіб заощадити час і гроші у вирішенні питання щодо поділу майна подружжя.

Якщо Ви не знаєте, як правильно вчинити, щоб вирішити справу на Вашу користь – напишіть або зателефонуйте нашим юристам по сімейним справам!

Перший крок на шляху до успіху у вирішенні справи щодо поділу майна подружжя – звернення до хороших сімейних адвокатів!

Якщо стаття “Поділ майна подружжя” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію у сфері сімейного права, а також про нові зміни в законодавстві України щодо поділу майна подружжя.

Найчастіші питання адвокату

Корисні матеріали сайту advokat-skriabin.com:

1. Порядок користування майном подружжя
2. Розпорядження майном подружжя
3. Здійснення подружжям права спільної сумісної власності
4. Право на майно яке істотно збільшилось за час шлюбу
5. Об’єкти права спільної сумісної власності
6. Спільна сумісна власність подружжя
7. Особиста приватна власність подружжя
8. Поділ майна в цивільному шлюбі
9. Накладення стягнення на майно подружжя