✅ Позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав. Закон України визначає підстави для позбавлення батьківських прав.

Підстави для позбавлення батьківських прав

Підставами для позбавлення батьків батьківських прав вважаються наступні їх дії:

  • не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
  • ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
  • жорстоко поводяться з дитиною;
  • є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  • засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини;
  • мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття;
  • мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

Після набрання законної сили судового рішення про позбавлення батьківських прав суд надсилає його органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Особливості позбавлення батьківських прав

Попри те, що батьківські права є особистими немайновими правами, а відтак мають невідчужуваний характер, у виняткових випадках мати і/або батько можуть бути позбавлені батьківських прав. Особливостями інституту позбавлення батьківських прав є такі:

  1. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків дитини і допускається лише тоді, коли залишення дитини у батьків не відповідає її інтересам.
  2. Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, оскільки особа, яка досягла вісімнадцятирічного віку, вже не потребує виховання та утримання від батьків (крім випадків, встановлених законом), а навпаки, має обов’язок піклуватися про своїх батьків (ст. 172 СК).
  3. СК допускає поновлення батьківських прав.
  4. Єдиним органом, уповноваженим прийняти рішення про позбавлення батьківських прав, є суд.
  5. Питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватись на оцінці особистості матері або батька, який позбавляється батьківських прав та його поведінці.

У ч. 1 ст. 164 СК встановлено вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Такими підставами може бути те, що батьки або один із них:

  • не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров ‘я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

За загальним правилом, батьки зобов’язані забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я, проте ч. 3 ст. 143 СК допускає можливість залишення дитини батьками у такому закладі, якщо вона має істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення;

  • ухиляються від виконання своїх обов’язків з виховання дитини.

Ухилення від виконання батьківських обов’язків

Згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про:

  • фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
  • не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
  • не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
  • не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
  • не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
  • не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Правова позиція Верховного Суду полягає у тому, що ухилення від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками (постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 р. у справі № 631/2406/15-ц. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80487429

Винна поведінка батьків

Під винною поведінкою батьків розуміється, що мати чи батько:

  • жорстоко поводяться з дитиною (Згідно з п. 16 тієї ж постанови жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо);
  • є хронічними алкоголіками або наркоманами (Відповідно до п. 16 згаданої постанови, хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
  • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва (Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинної діяльності або примушування до жебракування, п. 16 цитованої постанови);
  • засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Неповнолітні мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав лише з підстав, встановлених пунктами 1, 3 та 6 ч. 1 ст. 164 СК.

Кого не можна позбавити батьківських прав

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов’язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин (п. 17 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України).

Позбавлення батьківських прав щодо однієї окремої дитини

Частина 3 ст. 164 СК допускає позбавлення батьківських прав як щодо всіх дітей, так і окремо щодо когось з дітей.

Така ситуація може мати місце у разі:

  • коли батьки не забрали одного або декількох своїх дітей з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї або них батьківського піклування;
  • ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню однієї своєї дитини або декількох з них; жорстоко поводяться з однією своєю дитиною або декількома своїми дітьми;
  • вдаються до будь-яких видів експлуатації однієї або кількох своїх дітей, примушують її або їх до жебракування та бродяжництва;
  • засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо одного або декількох своїх дітей.

Соціальний супровід

Частиною 4 ст. 164 СК передбачена необхідність взяття до уваги судом інформації про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Соціальним супроводом є вид соціальної роботи, спрямованої на здійснення соціальних опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу (ст. 1 Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» (Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю: Закон України від 21 червня 2001 р. № 2558-ІІІ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14

Механізм виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб) встановлений Порядком виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб) (Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб): постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 896. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/896-2013-п

Механізм взаємодії суб’єктів, що надають соціальні послуги, та суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю під час здійснення ними заходів щодо виявлення сімей з дітьми, що можуть потрапити у складні життєві обставини, надання соціальних послуг та здійснення соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, встановлений Порядком взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах (Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах: постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 895. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2013-%D0%BF#Text

Досудове розслідування та його висновки

Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 р. №4651-VI. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17, розпочинає досудове розслідування відповідно до встановлених правил підслідності.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надсилається судом органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Згідно з п. 2.16.5 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання: наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 р. № 96/5.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text відомості про позбавлення батьківських прав вносяться до паперового носія актового запису цивільного стану та Державного реєстру актів цивільного стану в день надходження копії відповідного рішення суду до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або в день її пред’явлення особою, зазначеною в рішенні суду, або уповноваженою нею особою.

Правові наслідки позбавлення батьківських прав

Особа, позбавлена батьківських прав:

  • втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
  • перестає бути законним представником дитини;
  • втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
  • не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
  • не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
  • втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Правові наслідки прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав визначені ч. 1 ст. 166 СК.

Такими наслідками є:

  • втрата особистих немайнових прав щодо дитини та звільнення від обов’язків щодо її виховання;
  • припинення відносин представництва, заснованих на законі;
  • втрата права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
  • неможливість бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
  • неможливість одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які особа могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
  • втрата інших прав, заснованих на спорідненості з дитиною.

Правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені й іншими актами законодавства, зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 1224 ЦК не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.

Батьки, яких було позбавлено батьківських прав, не мають права на утримання від дочки, сина, щодо яких їх було позбавлено батьківських прав (ч. 2 ст. 202 СК).

Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства»),

Позбавлення батьківських прав не звільняє особу від обов’язку утримувати дитину.

Аліменти на дитину

Законодавець покладає на позбавлених батьківських прав осіб й інші обов’язки, зокрема, за приписами ст. 1183 ЦК батьки зобов’язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом трьох років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов’язків.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно ухвалює рішення про стягнення аліментів на дитину, навіть якщо такі позовні вимоги не заявлялися позивачем.

У разі відмови у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав та не заявлення позивачем вимоги про стягнення аліментів підстав для стягнення аліментів з особи, яка не позбавлена батьківських прав, немає (див. постанову Верховного Суду від 24 жовтня 2018 р. у справі № 607/16396/14-ц. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77586682

Якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Поновлення батьківських прав

Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав:

  • Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.
  • Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
  • Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
  • При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.
  • Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Позов про поновлення батьківських прав

У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Позбавлення батьківських прав одного або обох з батьків не є незворотним процесом, оскільки СК передбачає можливість звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Як зазначається в науковій літературі, відповідачем у такому позові є «той з батьків, з ким проживає дитина, або орган опіки та піклування, якщо дитину виховує інша особа».

Подати позов про поновлення батьківських прав може лише та особа, яку позбавлено батьківських прав.

Ще однією особливістю спорів у справах про поновлення батьківських прав є те, що у розгляді судом відповідних спорів обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч. 4 ст. 19 СК).

Коли поновлення батьківських прав є неможливим

У випадку усиновлення дитини поновлення батьківських прав є неможливим, однак СК допускає можливість визнання усиновлення недійсним (ст. 236 СК) та скасування усиновлення (ст. 238 СК), у разі яких поновлення батьківських прав є можливим.

Якщо дитина досягла повноліття на час розгляду судом справи  поновлення батьківських прав є неможливим.

Таким чином, з огляду на тривалість судового розгляду спору в України, позивачу слід звертатись з відповідним позовом до суду завчасно.

Можливість поновлення батьківських прав

При розгляді справи про поновлення батьківських прав суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Виявляється, що позитивні зміни у поведінці особи повинні тривати певний час і не повинні мати короткострокового характеру.

Так, у справі № 6-26773ск15 матір було поновлено у батьківських правах, оскільки за місцем проживання вона характеризувалася позитивно, на обліку у нарколога та психіатра не перебувала, до кримінальної відповідальності не притягувалася. Засновком районної державної адміністрації визначено доцільним поновлення батьківських прав матері щодо неповнолітньої дитини (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2015 р. у справі № 6-26773ск15.  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54596671.

Частиною 5 ст. 169 СК встановлено необхідність брати до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Сама ж дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо поновлення батьківських прав через приписи ч. 2 ст. 171 СК.

Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили надсилається судом органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Згідно з п. 2.16.5 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання відомості про поновлення батьківських прав вносяться до паперового носія актового запису цивільного стану та Державного реєстру актів цивільного стану в день надходження копії відповідного рішення суду до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або в день її пред’явлення особою, зазначеною в рішенні суду, або уповноваженою нею особою.

Стимулювальну функцію виконує правило про неможливість звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав протягом одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Це положення змушує батьків ретельно готуватися до подачі позову, особливо якщо до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку залишається небагато часу.

Корисні матеріали сайту advokat-skriabin.com:

  1. Адвокат в Запоріжжі
  2. Господарські справи
  3. Адвокат по ДТП
  4. Земельні спори
  5. Трудові спори
  6. Житлові правовідносини
  7. Сімейні справи
  8. Спадкові справи
  9. Встановлення фактів
Оцініть статтю
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )
Поділитися з друзями
SKRIABIN