✅ Визнання батьківства

Визнання батьківства

Визнання батьківства

Визнання батьківства

Скрябін Олексій Миколайович
адвокат по сімейним справам
Нашим сімейним адвокатам дуже часто задають такі питання: Як визнати батьківство через ДРАЦС? Як визнати батьківство через суд? Які документи потрібні для визнання батьківства в Україні? Як скласти заяву про визнання батьківства?

На нашому сайті advokat-skriabin.com Ви можете ознайомитись з темою: “Визнання батьківства” та у разі виникнення запитань звернутись за юридичною консультацією до наших сімейних юристів та адвокатів, які нададуть Вам юридичні послуги по сімейним справам.

Визнання батьківства за рішенням суду

Визнання батьківства за рішенням суду

  1. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено у статті 126 Сімейного кодексу України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
  2. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України.
  3. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

✅ Визнання батьківства

Запис про батька дитини

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України

Способи захисту сімейних прав та інтересів у сфері батьківства

Способи захисту сімейних прав та інтересів у сфері батьківства

Стаття регламентує судовий спосіб захисту сімейних прав та інтересів у сфері батьківства. Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому у Сімейному кодексі України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Причому таке право може бути реалізоване як у порядку позовного провадження за наявності спору про право (визнання батьківства за рішенням суду), так і в окремому провадженні (встановлення факту батьківства). Дана стаття регулює відносини щодо реалізації права на батьківство в порядку позовного провадження.

Підстави для визнання батьківства

Підстави для визнання батьківства

Законодавство визначає умови, за яких батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду, – відсутність заяви, право на подання якої встановлено у статті 126 Сімейного кодексу України, тобто не подано спільної заяви жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Ця правова норма зазнала змін, що внесені згідно із Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», які пов’язані з виключенням із сімейного законодавства статті 127 Сімейного кодексу України.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, тобто доказування у справах про визнання батьківства базується на нормах не матеріального, а процесуального права.

Позов про визнання батьківства

Позов про визнання батьківства

Законодавець встановлює перелік осіб, які вправі подати позов про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Досить дискусійним є питання стосовно визначення цивільної процесуальної правосуб’єктності при визначенні права дитини на подачу позову про визнання батьківства.

Так, у частині 3 статті 128 Сімейного кодексу України передбачається, що таким правом наділяється дитина, яка досягла повноліття. Однак, з цього приводу у законі є правова норма, відповідно до якої право на безпосереднє звернення до суду за захистом сімейного права та інтересу гарантується з чотирнадцятирічного віку (частина 1 статті 18 Сімейного кодексу України). Доцільно привести частину 3 статті 128 Сімейного кодексу України у відповідність до вимог частини 1 статті 18 Сімейного кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути прийнятий судом за умови, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України. Це означає, що в порядку позовного провадження спір про визнання батьківства може бути розглянуто, якщо:

  1. при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою;
  2. у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті, за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина.

Окрім цього, згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено можливість звернення до суду з позовом про визнання батьківства і у тому випадку, коли батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень учинено за рішенням органу опіки та піклування (частині 2 статті 135 Сімейного кодексу України).

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

  • письмовими, речовими і електронними доказами;
  • висновками експертів;
  • показаннями свідків.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вищеперераховані докази в сукупності. Причому кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

Висновок про виключення батьківства

Висновок про виключення батьківства

Окрім цього, відповідно до частини 2 статті 78 Цивільного процесуального кодексу України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У зв’язку з цим особливе значення в процесі доказування батьківства має висновок експерта.

За результатами проведення судово-біологічної (генетичної) експертизи із застосуванням методики генотипоскопії (аналізу ДНК) експерти можуть визначити батьківство з ймовірністю до 99,9 відсотка або дійти висновку про його виключення.

Дійти висновку про виключення батьківства можливо і на підставі судово-імунологічної експертизи (експертизи крові), або судово-медичної експертизи, яка б визначила здатність особи до зачаття дитини. Однак, експертиза ДНК, на сьогодні, є найбільш ефективним доказом, що підтверджує наявність чи відсутність батьківства особи щодо дитини.

Рішення суду щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина – містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах ДРАЦС (прізвище, ім’я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Докази щодо походження дитини

Докази щодо походження дитини

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень частини 2 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (статті 109 Цивільного процесуального кодексу України).

Аналіз судових рішень у справах про визнання батьківства

Аналіз судових рішень у справах про визнання батьківства

Аналіз судових рішень у справах про визнання батьківства за допомогою єдиного реєстру судових рішень свідчить про те, що у переважній більшості суди у разі встановлення факту ухилення відповідача від участі у проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи встановлюють факт батьківства, за умови доведення самого факту ухилення.

Однак, позивач має надати суду й інші докази, які б підтверджували факт наявності інтимних відносин між сторонами справи, спільне проживання, відпочинок, фактичне визнання батьківства відповідачем.

Попри це, ухилення відповідача від участі в експертизі, його неявки в судові засідання, неподання відзиву на позов можуть слугувати самостійною підставою для задоволення позову про визнання батьківства.

Зокрема, Європейський суд з прав людини зауважив, що ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою або підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (справа Європейського суду з прав людини № 3451/05 «Калачова проти Російської Федерації» від 7 травня 2009 р., § 34).

Відповідач, який умисно ухилився від участі у призначеній судом експертизі, шляхом неявки на неодноразові виклики до медичної установи для надання біологічних зразків, перешкоджає суду встановити усі обставини справи, а позивач, у зв’язку з цим, позбавлений можливості довести свої позовні вимоги, а тому проведення призначеної судом генетичної експертизи фактично стає неможливим.

Чинне цивільне процесуальне законодавство України не передбачає можливості відібрання в примусовому порядку біологічних зразків крові, а існуюча раніше правова норма щодо можливості застосування судом приводу до відповідача в експертну установу для проведення судово-генетичної експертизи у новій редакції Цивільного процесуального кодексу України відсутня. Таким чином, застосування статті 109 Цивільного процесуального кодексу України є єдиним варіантом довести факт батьківства.

Відповідно до частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Докази у спорах про батьківство

Докази у спорах про батьківство

Слід зауважити, що, на відміну від КпШС 1969 р. (Кодекс законів про сім’ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УСРР 1926 р.),  де при вирішенні спору про батьківство перевага надавалась юридичному, а не біологічному критерію, новий Сімейний кодекс України дає перевагу біологічному критерію, якого достатньо для задоволення позову про визнання батьківства.

На відміну від КпШС (Кодекс законів про сім’ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УСРР 1926 р.), який для встановлення батьківства вимагав встановити спільне проживання та ведення спільного господарства чоловіка з матір’ю до народження дитини, спільне виховання та утримання ними дитини, письмове, усне або в інший спосіб визнання тим, хто припускається батьком, свого батьківства (частина 3 статті 53 Цивільного процесуального кодексу України), для застосування статті 128 Сімейного кодексу України достатньо довести наявність лише біологічного зв’язку.

Можливість чи неможливість судового встановлення батьківства

Можливість чи неможливість судового встановлення батьківства

Історія сімейного законодавства свідчить про різні підходи законодавця щодо можливості чи неможливості судового встановлення батьківства. Так, у період з 1926 р. по 1944 р. батьківство могло встановлюватись судом на підставі різних доказів (Кодекс законів про сім’ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УСРР 1926 р.).

Починаючи з 1944 р. і по 1968 р. можливість встановлювати батьківство в судовому порядку було скасовано (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944 р.).

Починаючи з 1968 р. знову законодавчо було закріплено судове встановлення батьківства. Натомість у новому Сімейному кодексі України принципово змінено підхід до визнання батьківства в судовому порядку, що свідчить про важливість даного правового інституту в сімейному законодавстві.

Важливе значення для правильного та однозначного застосування норм Сімейного кодексу України про визнання батьківства має постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Пленум Верховного Суду України визначає, що, за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частини 1 статті 58 Конституції України), норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 р.

Судова практика про визнання батьківства щодо дитини

Судова практика про визнання батьківства щодо дитини

До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми Сімейного кодексу України застосовуються в частині лише тих прав і обов’язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов’язки визначаються на підставах, передбачених Сімейним кодексом України.

При розгляді справ названих категорій суди мають ураховувати, що відповідно до п. 2 розд. VII «Прикінцеві положення» Сімейного кодексу України норми законодавства, які регулювали шлюбно-сімейні правовідносини, втратили чинність із 1 січня 2004 р.

Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у статті 128 Сімейного кодексу України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір’ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм Сімейного кодексу України, зокрема, ч. 2 статті 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

До аналогічного правового висновку також дійшов і Верховний Суд України у справі № 6-20цс15 від 25.02.2015 р. (постанова Верховного Суду України від 25 лютого 2015 р., судова справа .№ 6-20цс15 . URL : http://reyestr.court.gov.ua/Review/42886583 (дата звернення: 10.04.2019).

Сімейний адвокат у справах щодо визнання батьківства

Сімейний адвокат у справах щодо визнання батьківства

Для ефективного вирішення справи щодо визнання батьківства слід звернутися до професійних сімейних адвокатів.

Адвокат по дітям:

  • надасть юридичну консультацію по сімейним справам;
  • допоможе визначити оптимальний варіант рішення сімейної справи;
  • підготує всі необхідні документи;
  • супроводить протягом усього судового процесу.

Наші сімейні адвокати зроблять все необхідне для швидкого і якісного завершення юридичної справи!

Скрябін Олексій Миколайович
адвокат по сімейним справам
Звернення до нас – це спосіб заощадити час і гроші у вирішенні питання щодо визнання батьківства.

Якщо Ви не знаєте, як правильно вчинити, щоб вирішити справу на Вашу користь – напишіть або зателефонуйте нашим юристам по сімейним справам!

Перший крок на шляху до успіху у вирішенні справи щодо визнання батьківства – звернення до хороших сімейних адвокатів!

Якщо стаття “Визнання батьківства” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію в сфері сімейного права, а також про нові зміни в законодавстві України щодо визнання батьківства.

Найчастіші питання адвокату

Найчастіші питання адвокату

Хто може подавати позов про визнання батьківства?
Що є підставою для визнання батьківства?
Які засоби використовуються для доказування батьківства?

Корисні матеріали сайту advokat-skriabin.com:

  1. Усиновлення
  2. Відібрання малолітньої дитини
  3. Оспорювання батьківства
  4. Встановлення батьківства
  5. Спір про батьківство
advokat-skriabin.com

ГУГЛ

Визнання батьківства в ДРАЦС Україна

Визнання батьківства через суд

Визнання батьківства через ДРАЦС

Які документи потрібні для визнання батьківства в Україні

Визнання батьківства поза шлюбом

Заява про визнання батьківства зразок Україна

Визнання батьківства іноземцем в Україні

Добровільне встановлення батьківства в органах загсу

добровільне визнання батьківства

заява про визнання батьківства

визнання батьківства сімейний кодекс

визнання батьківства 2020

встановлення факту батьківства

рішення про визнання батьківства

рішення суду про визнання батьківства

відмова від визнання батьківства

ЯНДЕКС

визнання батьківства

факт визнання батьківства

визнання встановлення батьківства

визнання батьківства батьком

встановлення факту визнання батьківства

заяву про визнання батьківства

аліменти визнання батьківства

визнання батьківства після смерті

визнання батьківства після смерті батька

визнання батьківства в шлюбі

позов про визнання батьківства

добровільне визнання батьківства

порядок визнання батьківства

перев.Нат.

Проверила Виктория 22.06.21

АДВЕГО

батьківства 60 2.73
про 47 2.14
україни 45 2.05
визнання 41 1.87
визнання батьківства 39 1.78 / 3.56
кодекс 37 1.69
суд 36 1.64
кодексу україни 34 1.55 / 3.10
дитиний 33 1.50
статті 25 1.14
сімейного 23 1.05
про визнання 21 0.96 / 1.91
про визнання батьківства 21 0.96 / 2.87
сімейного кодексу 19 0.87 / 1.73
сімейного кодексу україни 19 0.87 / 2.60
щодо 19 0.87
від 17 0.77
справа 17 0.77
або 15 0.68
процесуальный 14 0.64
цивільного 14 0.64
відповідно 13 0.59
цивільного процесуального 13 0.59 / 1.19
право 12 0.55
процесуального кодексу 12 0.55 / 1.09

Оцініть статтю
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )
Поділитися з друзями
SKRIABIN
Хто може подавати позов про визнання батьківства?
Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Що є підставою для визнання батьківства?
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України.
Які засоби використовуються для доказування батьківства?
На сьогодні найбільш ефективним доказом, що підтверджує наявність чи відсутність батьківства особи щодо дитини є експертиза ДНК.