- Накладення стягнення на майно подружжя
- Накладення стягнення на майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя
- Визначення частки майна одного з подружжя
- Спільні борги подружжя
- Приклад спільних боргових зобов’язань
- Окремі боргові зобов’язання
- Сімейний адвокат у справах щодо накладення стягнення на майно подружжя
- Найчастіші питання адвокату
Накладення стягнення на майно подружжя
На нашому сайті advokat-skriabin.com Ви можете ознайомитись з темою: “Накладення стягнення на майно подружжя” та у разі виникнення запитань звернутись за юридичною консультацією до наших сімейних юристів та адвокатів, які нададуть Вам юридичні послуги по сімейним справам.
Накладення стягнення на майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя
- За зобов’язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.
- Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї та те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
- При відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Визначення частки майна одного з подружжя
Згідно зі ст.73 СК за зобов’язаннями одного з подружжя стягнення може бути звернене лише на його роздільне майно і на частку в спільній сумісній власності подружжя, яка виділена йому в натурі.
Зрозуміло, що визначення частки одного з подружжя – боржника за таким зобов’язанням повинно здійснюватися за правилами статей 70-71 СК, які вже були розглянуті вище.
Тут варто лише додати, що той з подружжя, який не є боржником, на наш погляд, має переважне право залишити за собою майно, на яке звертається стягнення, за умови сплати грошової компенсації позивачу-кредитору.
За законом, стягнення може бути звернене і на все майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї і одержане використано на її потреби.
Таким чином, при розгляді справ даної категорії насамперед необхідно встановити обставини, які засвідчили б спільність боргових зобов’язань подружжя.
Спільні борги подружжя
Юридичною наукою вже напрацьовані певні критерії розмежування спільних і роздільних боргів подружжя.
Так, спільними вважаються ті борги, які виникають:
- з угод, укладених подружжям спільно;
- із заподіяння шкоди спільними діями подружжя;
- з безпідставного придбання чи збереження подружжям спільного майна коштом іншої особи;
- із зобов’язань, що виникають у зв’язку з заподіянням шкоди неповнолітніми дітьми подружжя.
Для перерахованих випадків характерно те, що боргові зобов’язання тут виникають зі спільної для обох із подружжя правової підстави, а тому не можуть виникнути сумніви щодо необхідності визнання їх спільними боргами.
Однак на практиці спільність боргу може бути також результатом самостійних правових дій лише одного з подружжя, якщо ці дії підпадають під вимоги.
В юридичній літературі спільними визнають борги, що виникли з угод одного з подружжя, спрямованих на ведення спільного господарства, ремонт спільного майна.
В принципі до таких можна віднести угоди, спрямовані на одержання в позику коштів на лікування другого з подружжя, дітей, на виховання та утримання дітей.
Однак не можна погодитись з думкою, що до спільних мають належати борги, що випливають з угоди, укладеної одним із подружжя за наявності згоди другого з подружжя або презумпції згоди другого з подружжя, якщо кошти, одержані за такою угодою, були використані в інтересах сім’ї.
Думається, що така згода, за чинним законодавством, не вимагається, оскільки вирішальне значення повинен мати факт використання всього одержаного одним із подружжя в інтересах сім’ї. Не вважається укладеним в інтересах сім’ї договір поруки, в якому один із подружжя виступає поручителем за виконання іншою особою (боржником) свого кредитного зобов’язання.
Приклад спільних боргових зобов’язань
Так, у липні 2011 р. подружжя А. і Н. звернулися до суду з позовом до ПАТ «Райффайзенбанк Аваль» (далі – Банк), в якому позивачі зазначили, що З0 липня 2007 р. позивач А. уклав з відповідачем договір поруки, за яким поручився перед останнім за виконання боржником К. свого обов’язку перед Банком за укладеним з ним кредитним договором. Посилаючись на те, що дружина поручителя не давала своєї згоди на його укладення, позивачі просили визнати договір поруки на підставі ст. 65 СК недійсним.
Рішенням Рівненського міського суду, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Рівненської області та Вищого спеціалізованого суду України у позові було відмовлено, оскільки суди дійшли висновку, що договір поруки не є правочином щодо розпорядження спільним майном, не створює для дружини поручителя ніяких обов’язків, не є укладеним в інтересах сім’ї.
Верховний Суд України відмовив позивачам у задоволенні заяви про перегляд судових рішень і у своїй постанові зазначив, що договір поруки укладено не в інтересах сім’ї та за цим договором стягнення може бути накладене лише на особисте майно поручителя і на його частку у праві спільної сумісної власності, яка виділена йому в натурі.
Невирішеною в юридичній літературі та в законодавстві продовжує залишатися проблема правового характеру відповідальності подружжя за угодою, що спричинила спільний борг.
З цього приводу в науці сформувалося два підходи.
Діловий характер відповідальності ґрунтується на тому, що серед випадків солідарної відповідальності не передбачена відповідальність подружжя.
Тому, на нашу думку, після звернення стягнення на спільне майно залишок боргової суми розділяється між подружжям порівну і на вимогу кредитора у відповідних частках звертається стягнення на майно кожного з подружжя
Так, якщо спільний борг виник з угоди, укладеної за участю обох з подружжя, то їх відповідальність має бути солідарною.
Окремі боргові зобов’язання
Подружжя може нести солідарну відповідальність також у разі заподіяння шкоди спільними злочинними діями як співучасники.
Водночас частковою має бути відповідальність за спільним боргом, який виник з угод, укладених одним із подружжя без згоди другого з них, але в інтересах всієї сім’ї.
Проте в судовій практиці зустрічаються справи, в яких і за таких обставин вважають за можливе застосовувати солідарну відповідальність обох із подружжя з погашення боргових зобов’язань за договорами позики, кредитними договорами, укладеними одним із подружжя, покладаючи в основу своїх рішень факт використання отриманих коштів чи іншого майна на потреби сім’ї безвідносно до наявності чи відсутності згоди другого з подружжя на укладення таких договорів.
Натомість більш однозначно сформулював з такого питання свій висновок Виший спеціалізований суд України в постанові у справі № 759/711 14ц. який наголосив, що для встановлення солідарного боргового обов’язку подружжя один з них повинен довести, що кошти були використані ним в інтересах сім’ї та інший з подружжя знав про це і дадав свою згоду.
Дискусійним в літературі є питання про правові підстави покладення відповідальності за спільним боргом на того з подружжя, який не брав участі в угоді, яка спричинила борг.
Юристи тут схиляються до думки, що підставою для відповідальності цього з подружжя є його безпідставне збагачення, а тому він має відповідати в межах своєї частки в спільному майні подружжя.
З таким обґрунтуванням важко погодитись, адже у того з подружжя, який не є стороною в угоді, вчинюваної другим з подружжя, виникає право спільної власності на майно, одержуване за такою угодою на підставі сімейного законодавства.
Відповідно, виникає обов’язок нести та переобтяження щодо набутого майна.
Боргові зобов’язання, що виникли внаслідок скоєння злочину одним із подружжя, мають вважатися його особистими боргами.
Проте при відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбано на кошти, здобуті внаслідок вчинення такого правопорушення.
Цю норму необхідно розуміти таким чином, що звернення стягнення можливе не щодо всього спільного сумісного майна, а лише тієї його частини, яка придбана на кошти, отримані внаслідок злочину.
З метою уникнення накладення стягнення подружжя може вчиняти дії щодо розпорядження роздільним чи спільним сумісним майном шляхом його фіктивного відчуження чи поділу між ними.
Такі правочини можуть бути визнані недійсними за правилами глави 16 ЦК, а також за наявності ознак зловживання правом (ст. 13 ЦК).
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові дійшов висновку, що боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами щодо кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і спрямований на недопущення звернення стягнення на майно боржника.
Сімейний адвокат у справах щодо накладення стягнення на майно подружжя
Для ефективного вирішення справи щодо накладення стягнення на майно подружжя слід звернутися до професійних сімейних адвокатів.
Адвокат по майновим справам:
- надасть юридичну консультацію по сімейним справам;
- допоможе визначити оптимальний варіант рішення сімейної справи;
- підготує всі необхідні документи;
- супроводить протягом усього судового процесу.
Наші сімейні адвокати зроблять все необхідне для швидкого і якісного завершення юридичної справи!
Якщо Ви не знаєте, як правильно вчинити, щоб вирішити справу на Вашу користь – напишіть або зателефонуйте нашим юристам по сімейним справам!
Перший крок на шляху до успіху у вирішенні справи щодо накладення стягнення на майно подружжя – звернення до хороших сімейних адвокатів!
Якщо стаття “Накладення стягнення на майно подружжя” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію у сфері сімейного права, а також про нові зміни в законодавстві України щодо накладення стягнення на майно подружжя.
Найчастіші питання адвокату
Корисні матеріали сайту advokat-skriabin.com:
- Порядок користування майном подружжя
- Розпорядження майном подружжя
- Здійснення подружжям права спільної сумісної власності
- Право на майно яке істотно збільшилось за час шлюбу
- Об’єкти права спільної сумісної власності
- Спільна сумісна власність подружжя
- Особиста приватна власність подружжя
- Поділ майна в цивільному шлюбі
