✅ Спільна сумісна власність подружжя

Спільна сумісна власність подружжя

Скрябін Олексій Миколайович

адвокат по сімейним справам

Нашим сімейним адвокатам дуже часто задають такі питання: Що входить в поняття спільної сумісної власності подружжя? Як продати спільну сумісну власність подружжя?

На нашому сайті advokat-skriabin.com Ви можете ознайомитись з темою: “Спільна сумісна власність подружжя” та у разі виникнення запитань звернутись за юридичною консультацією до наших сімейних юристів та адвокатів, які нададуть Вам юридичні послуги по сімейним справам.

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороб, самостійного заробітку (доходу).

2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального використання, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У  СК закріплюється загальна юридична підстава поширення правового режиму спільності набутого подружжям за час шлюбу майна.

Під таким шлюбом розуміється шлюб, вчинений з дотриманням вимог про державну реєстрацію.

Перебування подружжя в шлюбі обумовлює поширення на певне їх майно режиму права спільної сумісної власності.

У разі відсутності між подружжям шлюбного договору, правовий режим їх майна визначається відповідно до положень сімейного законодавства, які мають імперативний характер, тобто подружжя не може односторонньо змінювати встановлений законом правовий режим на власний розсуд.

Однак подружжя не позбавлене права вчиняти у встановленому порядку будь-які дії щодо придбаного в період шлюбу майна, в тому числі поділити його у будь-яких частках між собою.

В іншому випадку мало б місце обмеження прав подружжя у здійсненні ними прав співвласників.

Головним принципом прав подружжя на майно історично став принцип спільності всього того майна (за винятками, прямо встановленими законом), що набувається ними за час шлюбу.

При цьому подружжю були надані рівні права на майно і в тому разі, якщо один з них перебував на навчанні, хворів, був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Така норма з юридичної точки зору фактично утверджує презумпцію приналежності подружжю на праві спільної сумісної власності всього майна, що  набувається ними в період шлюбу.

Існування такої презумпції має не лише теоретичне, а й практичне значення, адже вона полегшує суду завдання визначати правову долю майна, особливо в тих випадках, коли подружжя шлюбним договором не встановлюють особливий правовий режим придбаного в період шлюбу майна.

У СК збережено презумпцію спільності майна, але закладено дещо інший підхід до співвідношення спільної та роздільної власності.

Так, врегулювання майнових відносин розпочиналося зі статті про спільну сумісну власність, то в СК навпаки – зі статті про особисте майно подружжя.

Іншими словами, з прийняттям СК право спільної сумісної власності начебто втрачає своє значення, що домінує в системі майнових відносин між подружжям.

Такий підхід розробників СК певною мірою є нелогічним, оскільки особливістю прав подружжя на майно є, в першу чергу, його спільність, а не роздільність.

У СК загалом збережено принципові положення, але з деякими редакційними особливостями.

Так, відповідно майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

В юридичній літературі конструкцію  цілком обґрунтовано вважають такою, що закріплює презумпцію спільності майна подружжя, що має практичне значення, адже факт перебування їх у шлюбі є достатнім доказом дії такого правового майнового режиму, який, однак, може бути спростований у судовому порядку за позовом одного з них.

Така законодавча правонаступність очевидно обумовлена наявністю позитивного досвіду у застосуванні наведеного положення.

Однак, на наш погляд, ще існують можливості вдосконалення досліджуваних положень про спільну власність подружжя.

Так, у них безпосередньо не роз’яснюється зміст поняття «майно, нажите (набуте) подружжям за час шлюбу».

Цілком зрозуміло, що не може вважатися таким майно, що було придбане кожним з них до шлюбу та після шлюбу.

Розуміння понять «нажите» та «набуте» майно

Однак певні труднощі може викликати тлумачення терміна «нажите» чи «набуте».

Даний термін в юридичній практиці зустрічається досить рідко, оскільки носить швидше побутове, а не правове змістовне навантаження.

Термін «набуте майно» також не визначає конкретних підстав набуття подружжям майна у спільну власність.

Одним словом, значення термінів «нажите», «набуте» майно не має допоки що свого однозначного тлумачення.

Така неоднозначність у розумінні цього терміна не сприяє застосуванню правових норм у практиці.

Тому в науковій доктрині, в правових позиціях Верховного Суду бажано було б розкрити зміст поняття «набуте майно», що буде більш чітко відтворювати юридичну сутність правовідносин, які забезпечують виникнення у подружжя права спільної сумісної власності, що можна зробити, зокрема, шляхом перерахування конкретних правових підстав, що забезпечують виникнення у подружжя права спільної сумісної власності.

Спільна сумісна власність подружжя

На наш погляд, спільною сумісною власністю подружжя можна визнавати те майно, яке нажите чи набуте ними шляхом:

• одержання доходів від праці у суспільному секторі економіки;
• від участі у підприємницькій діяльності;
• від укладених обома з подружжя правочинів або одним із них;
• за рахунок спільних коштів чи іншого майна;
• створення тих чи інших матеріальних благ індивідуальною працею одного з подружжя або їх обох;
• від участі в одержанні дивідендів.

Рівність прав на майно у шлюбі

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Тим самим законодавець фактично прирівняв ведення домашнього господарства, виховання дітей до діяльності подружжя в суспільному секторі економіки (приватному, державному, комунальному).

Введення цієї норми в радянське сімейне законодавство обумовлювалося існуванням ленінських принципів чи ідей у сімейних відносинах.

Тому і в юридичній літературі вважалося, що відсутність у одного з подружжя самостійного заробітку не повинно позбавляти його права на спільно нажите майно, якщо він в іншій формі брав участь у його створенні або не може цього робити з поважних причин

Правило про спільність майна подружжя радянська сімейно-правова наука і судова практика поширювали і на ті випадки, коли внесок кожного з подружжя в сімейний бюджет відзначався нерівномірністю у зв’язку з неоднаковим розміром заробітку кожного з них.

Однак в СК відсутнє застереження про те, що ступінь участі кожного з подружжя не впливає на обсяг їх прав на спільне майно, що може на практиці призводити до іншого тлумачення даного факту.

Натомість у ньому лише розширено, перелік конкретних підстав неучасті одного з подружжя у набутті майна, наявність яких зберігає дію принципу спільності майна (навчання, хвороба).

Обставини, при яких за подружжям зберігається режим спільності майна

Так, відповідно майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав самостійного заробітку ( доходу) з поважних причин:

• навчання;
• ведення домашнього господарства;
• догляд за дітьми;
• хвороба.

Тобто в наведеній статті закладено орієнтовний перелік поважних причин, за наявності яких один з подружжя не мав самостійного заробітку (доходу) для формування спільного сімейного бюджету.

Але поза сумнівом, що обставинами, які зберігають за кожним з подружжя рівне право на майно у спільній сумісній власності, можуть бути також:

• інвалідність;
• перебування на строковій службі в Збройних Силах України;
• виконання громадського обов’язку тощо.

Підтримуючи в принципі положення та доцільність його включення до СК, не можна обійти увагою те, що в СК допущена інша вада, адже в ньому акцентується увага не на підставах виникнення права спільної сумісної власності, а на окремих обставинах, за наявності яких зберігається за подружжям режим спільності майна.

Виникнення права на спільну сумісну власність

Не розкриті в СК також конкретні види підстав виникнення у подружжя права спільної сумісної власності.

Тому, з урахуванням викладеного, норму вважаємо за доцільне тлумачити таким чином, що все майно, набуте подружжям за час шлюбу є його спільною сумісною власністю, тобто:

• грошові кошти від участі у суспільному виробництві;
• кошти від підприємницької діяльності та іншої суспільно-корисній діяльності;
• майно, створене спільною працею;
• майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя.

Подружжю належить майно на праві спільної сумісної власності незалежно від розміру їх внеску до сімейного бюджету, відсутності самостійного заробітку чи іншого доходу у зв’язку з веденням домашнього господарства, доглядом за неповнолітніми чи непрацездатними дітьми, хворобою чи інвалідністю або з інших поважних причин.

Коли режим спільності майна перестає діяти

Може виникнути питання про зміст неповажних причин, що перешкоджали поповненню загальносімейного бюджету.

Безперечно, це може мати місце тоді, коли відсутні поважні причини для неучасті подружжя у створенні спільного майна.

Думається, не може розглядатися поважною неучасть чоловіка у створенні сімейного бюджету у зв’язку з його перебуванням у місцях позбавлення волі.

Однак закладати таку обставину в закон як підставу, що перешкоджає виникненню права спільної сумісної власності не бажано. Інша справа, що суд не позбавлений права в таких ситуаціях на вимогу одного з подружжя визнавати роздільною власністю майно, набуте кожним з них у таких ситуаціях.

Презумпція приналежності кожної речі, набутої за час шлюбу

У СК закріплюється презумпція приналежності кожної речі, набутої за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, подружжю на праві спільної сумісної власності.

Фактично така ж презумпція закріплена в СК, але щодо майна, що набувається подружжям за час шлюбу.

Як вже зазначалося в літературі, у даному разі має місце дублювання правових норм. Таке дублювання дійсно має місце, адже відповідно майном вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

Відтак у разі визнання майна, набутого подружжям за час шлюбу, їх спільною сумісною власністю, відпадає потреба у такому визнанні кожної речі, що входить до складу всього майна.

Закріплена презумпція спільності набутого подружжям за час шлюбу майна, як і будь-яка презумпція, може бути спростована за наявності доказів про його набуття за особисті кошти.

Власне, такою є правова позиція Верховного Суду України, який у своїй постанові зазначив, що факт придбання майна під час шлюбу автоматично не відносить це майно до спільної сумісної власності подружжя, треба перевіряти, за які кошти таке майно набуте.

Сімейний адвокат у справах щодо спільної сумісної власності подружжя

Для ефективного вирішення справи щодо спільної сумісної власності подружжя слід звернутися до професійних сімейних адвокатів.

Адвокат по майновим справам:

• надасть юридичну консультацію по сімейним справам;
• допоможе визначити оптимальний варіант рішення сімейної справи;
• підготує всі необхідні документи;
• супроводить протягом усього судового процесу.

Наші сімейні адвокати зроблять все необхідне для швидкого і якісного завершення юридичної справи!

Скрябін Олексій Миколайович

адвокат по сімейним справам

Звернення до нас – це спосіб заощадити час і гроші у вирішенні питання щодо спільної сумісної власності подружжя.

Якщо Ви не знаєте, як правильно вчинити, щоб вирішити справу на Вашу користь – напишіть або зателефонуйте нашим юристам по сімейним справам!

Перший крок на шляху до успіху у вирішенні справи щодо спільної сумісної власності подружжя – звернення до хороших сімейних адвокатів!

Якщо стаття “Спільна сумісна власність подружжя” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію в сфері сімейного права, а також про нові зміни в законодавстві України щодо спільної сумісної власності подружжя.

Найчастіші питання адвокату

Корисні матеріали сайту advokat-skriabin.com:

1. Порядок користування майном подружжя
2. Розпорядження майном подружжя
3. Здійснення подружжям права спільної сумісної власності
4. Право на майно яке істотно збільшилось за час шлюбу
5. Об’єкти права спільної сумісної власності
6. Особиста приватна власність подружжя
7. Поділ майна в цивільному шлюбі
8. Накладення стягнення на майно подружжя