✅Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

vyznachennya-pokhodzhennya-dytyny-batka-zayavoyu-zhinky-cholovika-ne-perebuvayut-u-shlyubi-advokat

Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

Скрябін Олексій Миколайович
адвокат по сімейним справам
Нашим сімейним адвокатам дуже часто задають такі питання: Які права має батько на дитину, якщо шлюб не зареєстрований? Чи можна записати батьком дитини не чоловіка? Коли має бути подана заява про визнання батьківства?

На нашому сайті advokat-skriabin.com Ви можете ознайомитись з темою: “Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою” та у разі виникнення запитань звернутись за юридичною консультацією до наших сімейних юристів та адвокатів, які нададуть Вам юридичні послуги по сімейним справам.

  1. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
  2. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.
  3. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Заява про визначення батьківства

Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, шляхом подачі заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану є добровільним способом визнання батьківства.

Причому він використовується у разі відсутності спору з приводу батьківства шляхом подачі заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану та є вільним волевиявленням жінки та чоловіка.

Закон жорстко встановлює вимогу щодо наявності як волевиявлення чоловіка, який вважає себе батьком дитини, так і згоди жінки, яка народила цю дитину.

Згоду жінки слід оцінювати як добровільне підтвердження батьківства чоловіка, який подає заяву.

У зв’язку з цим відсутність згоди жінки є перешкодою для визначення походження дитини в позасудовому порядку.

Заява жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, про визначення походження дитини подається як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до п. 16 глави 1 розділу III наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 р. № 52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» у разі подання такої заяви до народження дитини до неї додається довідка закладу охорони здоров’я про вагітність жінки.

Юридичні наслідки заяви

Юридичні наслідки така заява буде мати лише у разі народження дитини.

СК не передбачає можливості відкликання заяви про добровільне визнання батьківства, яка подана чоловіком до народження дитини.

Ми переконані, що до народження дитини така заява може бути відкликана.

З цього часу вона має вважатися такою, що не подана.

Після народження дитини, якщо у чоловіка виникають сумніви щодо його батьківства, можливий ще судовий спосіб такого спростування.

Кодекс передбачає можливість подачі заяви про добровільне визнання батьківства неповнолітньою особою.

Зокрема, якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини.

Запис батьком неповнолітнього

У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Зазначене вище положення закону випливає з того, що запис батьком неповнолітнього, автоматично породжує відповідні юридичні наслідки та для його батьків, окрема в частині виникнення особистих немайнових та майнових прав та обов’язків стосовно онуків.

Слушною є думка юристів, які, критикуючи окреслену вище правову норму, вказують на те, що більш коректним було б формулювання про повідомлення батьків, опікуна, іклувальника неповнолітнього не про запис його батьком дитини, а про подачу ним відповідної заяви з цього приводу.

У такому разі батьки, законні представники чи орган опіки та піклування могли б застерегти неповнолітнього щодо необдуманого кроку або ж принаймні роз’яснити останньому наслідки подачі такої заяви.

Попри наявність такої норми, якимось чином перешкодити неповнолітньому у подачі заяви про добровільне визнання батьківства, шляхом заборони, вони не вправі, оскільки у цих правовідносинах основне завдання – забезпечення народженій дитині повного батьківського піклування.

Хоча законодавцю варто було б передбачити більш жорсткий механізм контролю процесу визнання себе батьком неповнолітньою особою з боку законних представників та органу опіки та піклування.

Слід також звернути увагу на недодержання правил юридичної техніки при формулюванні ч. 2 ст. 126 СК.

Так, дана правова норма наділяє правом на подачу заяви про визнання себе батьком лише неповнолітнього, тобто особу віком з 14 до 18 років.

Однак, стаття 126 зобов’язує орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини.

Своєю чергою, опікун може бути призначений лише малолітньому, тобто дитині до досягнення 14-річного віку, а неповнолітньому призначається піклувальник.

Таким чином, зі змісту ч. 2 ст. 126 СК прямо не вбачається право малолітнього визнати себе батьком, водночас передбачається, що стан державної реєстрації актів цивільного стану зобов’язаний повідомити його опікуна про запис батьком.

Очевидно, що законодавець не дає однозначної відповіді про те, чи вправі особа, яка не досягла 14 років, самостійно подати заяву про визнання себе батьком, а тому тлумачити цю норму, на нашу думку, слід буквально, і виходити з того, що йдеться саме про повнолітнього, а вказівка про опікуна є помилковою.

Однак існує й інший погляд щодо цієї ситуації.

З метою усунення подвійного тлумачення положень статті 126 СК до неї доцільно внеси відповідні зміни.

Порядок подачі заяви про визнання батьківства

Частина 3 статті 126 передбачає порядок подачі заяви про визнання батьківства.

Закон вимагає, щоб така заява подавалась особисто сторонами, що дає можливість співробітникові органу державної реєстрації актів цивільного стану пересвідчитись у добровільному волевиявленні осіб.

Однак, передбачаючи наявність поважних причин, що унеможливлюють подання заяви особисто, законодавець допускає можливість застосування інституту представництва у цих правовідносинах.

Так, якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення.

Причому повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Також хотілося б додати, що у такій довіреності мають бути чітко прописані права саме на подачу заяви про визнання особи батьком дитини із чіткою конкретизацією, якої саме дитини особа бажає визначити себе батьком і хто є мамою дитини.

Це дасть змогу додатково проконтролювати дії повіреного, який може виявитись недобросовісним.

Таку норму слід включити до нормативного акта, який регулює порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Сімейний адвокат у справах щодо визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

Для ефективного вирішення справи щодо визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою слід звернутися до професійних сімейних адвокатів.

Адвокат по сімейним справам:

  • надасть юридичну консультацію по сімейним справам;
  • допоможе визначити оптимальний варіант рішення сімейної справи;
  • підготує всі необхідні документи;
  • супроводить протягом усього судового процесу.

Наші сімейні адвокати зроблять все необхідне для швидкого і якісного завершення юридичної справи!

Скрябін Олексій Миколайович
адвокат по сімейним справам
Звернення до нас – це спосіб заощадити час і гроші у вирішенні питання щодо визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Якщо Ви не знаєте, як правильно вчинити, щоб вирішити справу на Вашу користь – напишіть або зателефонуйте нашим юристам по сімейним справам!

Перший крок на шляху до успіху у вирішенні справи щодо визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою – звернення до хороших сімейних адвокатів!

Якщо стаття “Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію у сфері сімейного права, а також про нові зміни в законодавстві України щодо визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Корисні матеріали сайту advokat-skriabin.com:

  1. Таємниця розлучення в закритому судовому засіданні
  2. Розлучення з іноземним громадянином в Україні
  3. Реєстрація шлюбу в РАГСі України
  4. Реєстрація шлюбу з іноземцем в Україні
  5. Порядок припинення шлюбу
  6. Закон про розлучення в Україні
  7. Довідка (заява) про сімейний стан в Україні
  8. Як затягнути справу про розлучення в суді
  9. Помилки в документах суду і РАГСу при розлученні
Оцініть статтю
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )
Поділитися з друзями
SKRIABIN